Документальна стрічка «Nuisance Bear» здобула Гран-прі журі на кінофестивалі «Санденс» 2026 року

На престижному кінофестивалі «Санденс» 2026 року документальна стрічка «Nuisance Bear» (що в українському перекладі звучить як «Ведмідь-шкідник») була відзначена найвищою нагородою — Гран-прі журі в категорії американського документального кіно. Цей 90-хвилинний фільм став повнометражним дебютом для режисерського тандему Джека Вайсмана та Габріели Осіо Ванден на відомому кінофорумі в Парк-Сіті. Створення картини тривало ціле десятиліття, ставши результатом тривалого виробничого процесу та логічним розвитком їхньої попередньої короткометражної роботи, яка свого часу отримала номінацію на премію «Оскар».

Сюжет фільму зосереджений на складних і напружених взаєминах між людьми та білими ведмедями в містечку Черчилл, провінція Манітоба, а також висвітлює значну присутність корінної громади Арвіат. Режисери, які самостійно виконували роль операторів, детально дослідили арктичний ландшафт, де щоденне співіснування з могутніми хижаками перетворилося на насущну реальність. Офіційна прем'єра конкурсної стрічки відбулася 24 січня 2026 року, піднімаючи гострі питання глобальних кліматичних змін та конфлікту між традиціями корінних народів і сучасним втручанням у їхнє природне середовище існування.

Особливої емоційної глибини оповіді додає особистий вимір: у фільмі звучить закадровий голос покійного Майка Туналаака Гіббонса, уродженця Арвіата, який розкриває трагічну історію загибелі свого сина внаслідок нападу ведмедя. Атмосферу арктичної пустелі підкреслює проникливий та тривожний саундтрек від композитора Крістобаля Тапіа де Веера, відомого широкому загалу завдяки роботі над популярним серіалом «Білий лотос». Документальна робота детально фіксує шляхи міграції білих ведмедів через Черчилл, який у всьому світі неофіційно визнаний «світовою столицею білих ведмедів».

У місті, де постійно перетинаються шляхи туристів, мисливців та фахівців з охорони дикої природи, тварини змушені адаптуватися до нових умов через пізнє замерзання моря та гостру нестачу їжі. Вайсман та Осіо Ванден прагнули відійти від міфологізованого образу природи, показавши натомість складний ландшафт, сформований людиною. У цьому середовищі тварини демонструють вражаючий інтелект і стійкість перед обличчям змін, спричинених наслідками колоніалізму та капіталізму.

Фільм відстежує шлях одного конкретного ведмедя після його примусової релокації повітряним шляхом із Черчилла до громади Арвіат, де динаміка його взаємодії з людьми набуває зовсім інших обрисів. Після тріумфального виступу на «Санденсі» картина продовжує свій шлях світовими екранами і наразі демонструється в межах програми Міжнародного кінофестивалю документального кіно в Салоніках, залучаючи нову аудиторію до обговорення важливих екологічних та соціальних проблем.