Кінематографічний світ із нетерпінням очікує на вихід третьої повнометражної роботи Даніеля Гусмана, що має назву «La deuda» (у перекладі — «Борг»). Світова прем'єра цієї стрічки запланована на 17 жовтня 2025 року, і вона буде доступна виключно у кінотеатральних мережах, підкреслюючи її значущість як події. Гусман, відомий своєю увагою до соціальних проблем, виступив у потрійній ролі: як режисер, сценарист, і виконавець однієї з центральних ролей. На екрані він розділив простір із такими визнаними майстрами іспанського кіно, як Іциар Ітуньо та Луїс Тосар. Фільм, який вже встиг привернути значну увагу критиків та публіки під час показу на престижному Малазькому фестивалі, порушує гострі соціальні питання, майстерно поєднуючи їх із глибоко особистими переживаннями. Ці переживання, як зазначав сам Гусман, були безпосередньо натхненні історією його власної бабусі.
У центрі оповіді — Лукас, чоловік середнього віку, та літня Антонія. Їхнє тепле, сповнене взаємної прихильності життя у міській квартирі, яке вони будували роками, опиняється під серйозною загрозою. Ця крихка рівновага їхнього побуту руйнується в один момент, коли потужний інвестиційний фонд купує весь будинок із єдиною метою — перетворити його на високоприбуткове туристичне житло. Цей сценарій є болючим і прямим відображенням реалій сучасної житлової кризи та джентрифікації, особливо відчутної у великих європейських мегаполісах. Лукас змушений розпочати відчайдушну гонитву з часом, шукаючи будь-які шляхи, аби знайти необхідні кошти та врятувати їхній затишний притулок від виселення. Однак, у стані крайнього розпачу та під тиском обставин, він приймає одне хибне рішення, яке докорінно змінює траєкторію долі обох героїв, ставлячи під сумнів їхнє майбутнє та моральні принципи.
Кінокритики зазначають, що художня робота Гусмана виходить далеко за межі звичайного соціального викриття чи політичного маніфесту. Стрічка зосереджується не лише на зовнішньому тиску інституцій та бездушних корпорацій, але й водночас оспівує непересічну цінність щоденних, інтимних емоційних зв'язків. Сам режисер зізнається, що початково задумував «Борг» як жорсткий соціальний коментар, але в процесі творчості він усвідомив, що це, перш за все, зворушлива історія кохання — міжпоколінний роман про прихильність та взаємодопомогу. Усі дійові особи фільму, незалежно від віку, прагнуть знайти прихильність та намагаються вирватися з несприятливих обставин, які диктує їм система. Фільм також глибоко торкається складних психологічних матерій, зокрема, невідступного почуття провини. Гусман вважає, що це почуття глибоко вкорінене у сучасній культурі та часто стає головною перешкодою на шляху до особистісного зростання та щастя.
Важливо окремо відзначити участь у проекті Чаро Гарсіа, непрофесійної актриси, яка надзвичайно зворушливо зіграла роль Антонії. На жаль, Гарсіа пішла з життя у травні 2025 року, незадовго до прем'єрного показу стрічки на Малазькому фестивалі. Режисерський колектив наголошує, що робота над сценами з нею вимагала особливої делікатності та уваги через її фізичний стан, що лише підкреслює неймовірну щирість, самовіддачу та жертовність, вкладені у цей кінопроект як самою актрисою, так і всією знімальною групою. Зрештою, «Борг» — це значно більше, ніж просто осуд економічної системи. Це потужний і емоційний заклик до усвідомлення того, як зовнішні, часто неконтрольовані, умови формують людську особистість і які важкі, часом неможливі, вибори доводиться робити людям у спробі зберегти свою людську гідність перед безжальною та цинічною логікою фінансової вигоди.