Палата Представників США Схвалила Закон про Прозорість Файлів Епштейна

Палата представників Сполучених Штатів Америки продемонструвала рішучу єдність, ухваливши Закон про прозорість файлів Епштейна (Epstein Files Transparency Act) переважною більшістю голосів. Це законодавче рішення, яке було прийняте 18 листопада 2025 року, отримало потужну підтримку: 423 конгресмени проголосували «за», і лише один виступив проти. Згідно з цим актом, Міністерство юстиції США (DOJ) отримує чітке зобов'язання: оприлюднити всі матеріали, які стосуються справи Джеффрі Епштейна і не мають статусу секретності, причому цей процес має бути завершений протягом 30 днів після того, як закон набуде чинності після підписання.

Законопроект не обмежується лише розкриттям архівних даних. Він також містить важливу вимогу до Генерального прокурора: у п'ятнадцятиденний термін необхідно надати повний список осіб, які мають політичну значущість і були пов'язані з діяльністю Епштейна. Цей аспект набуває особливої ваги з огляду на попередні заяви. Зокрема, Пем Бонді раніше публічно заявляла, що перелік клієнтів Епштейна «лежить у неї на столі» і чекає на офіційний розгляд. Ініціаторами та рушійною силою цієї важливої законодавчої ініціативи стали представники Томас Массі, республіканець, який представляє Кентуккі, та Ро Ханна, демократ від Каліфорнії, що підкреслює її двопартійний характер.

Попри те, що на початковому етапі обговорення президент Дональд Трамп висловлював певний спротив щодо прийняття закону, він згодом змінив свою позицію, що дозволило законодавству отримати широку підтримку з обох сторін політичного спектру. Спікер Палати представників Майк Джонсон, незважаючи на загальну підтримку законопроекту, висловив публічне занепокоєння. Його хвилювання стосувалися необхідності забезпечити надійний захист конфіденційності та особистої інформації жертв, які постраждали від дій Епштейна.

Процедура голосування в Палаті представників була проведена за механізмом «призупинення правил», що є нетиповим і вимагає для прийняття кваліфікованої більшості — не менше двох третин голосів. Фінальний підрахунок голосів підтвердив надзвичайну підтримку: 427 конгресменів проголосували «за». Лише один голос був відданий «проти» — його автором став представник Клей Хіггінс. Він пояснив своє рішення тим, що пріоритетом має бути захист невинних свідків, які можуть фігурувати у матеріалах справи, і чиї імена можуть бути розкриті.

Ключову роль у просуванні цього акта відіграли наполегливі зусилля, спрямовані на забезпечення максимальної прозорості, які були ініційовані безпосередньо жертвами Епштейна, що вижили, у тісній співпраці з впливовими представниками Конгресу. Зокрема, значний внесок зробила представниця Аделіта Гріхальва, яка підписала петицію про винесення на голосування, що стало критичним кроком для прискорення розгляду. Очікується, що оприлюднення документів, які охоплюють період з 2008 року і включають обставини загадкової смерті Епштейна у 2019 році, нарешті проллє світло на справжні масштаби його мережі та впливу серед еліти.

Наразі політичні дебати зосереджуються на делікатному балансі: як поєднати необхідність вилучень для захисту приватної інформації постраждалих осіб та невід'ємне право громадськості на повну прозорість. Закон встановлює сувору заборону на вилучення будь-якої інформації з таких причин, як «ніяковість, потенційна репутаційна шкода чи політична чутливість». Після успішного голосування в Палаті представників, закон переходить на розгляд до Сенату. Лідер більшості Джон Тьюн, за наявною інформацією, вже погодився прийняти закон шляхом одностайної згоди, щойно він буде формально переданий з Палати представників. Це призведе до його автоматичного прийняття та швидкої відправки на підпис президенту. Ро Ханна, один з авторів, підсумував історичне значення моменту, охарактеризувавши прийняття закону як «день справжньої розплати для класу Епштейна».