Наше світило демонструє загадкову та циклічну активність, значна частина якої розгортається на його зворотному боці, невидимому із Землі. Слідом за першим надзвичайно потужним вибухом, який був зафіксований коронографом LASCO/C3 у період 21–22 жовтня 2025 року, відбулися ще два значні викиди корональної маси (КВМ). Ці події, що відбуваються із дивовижним інтервалом приблизно у 24 години, створили унікальну та напружену ситуацію у міжпланетному просторі. Усі три плазмові потоки були націлені на рідкісного гостя нашої системи — міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS.
Перший викид, масштаби якого підкреслюють гігантські розміри Сонця, був одразу спрямований у бік комети. Астрономи спрогнозували, що фронт розпеченої плазми наздожене її 24 жовтня, зануривши комету в хмару сонячної речовини на термін до двох діб. Однак ситуація набула нового оберту, коли з інтервалом у добу сталися ще два потужні викиди.
Другий КВМ, судячи з його асиметричної структури, мав лише зачепити комету, при цьому більша частина хмари плазми мала пройти північніше від об’єкта.
Проте третій викид, спрямований безпосередньо на ціль, підтвердив чітку циклічність активності, що походить із прихованого активного регіону на Сонці.
Головними дійовими особами цієї драматичної космічної послідовності є Сонце та комета 3I/ATLAS. У той час як комета переживає справжній «корональний шторм», Земля залишається в цілковитій безпеці. Це пояснюється тим, що всі зафіксовані викиди були спрямовані геть від нашої планети, не несучи загрози для земної інфраструктури чи життя.
Міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS має ядро, діаметр якого, за оцінками, становить близько 5,6 кілометра, а маса сягає 33 мільярдів тонн. Він уже пережив зіткнення із сонячною плазмою наприкінці вересня. Та подія стала першою в історії зафіксованою взаємодією сонячного КВМ із матеріалом, що прибув з-за меж Сонячної системи.
Спостереження, проведені зокрема за допомогою телескопа Джеймса Вебба (JWST), показали, що удар плазми тимчасово спотворив хвіст комети і, можливо, спровокував аномальне виділення вуглекислого газу. Для науковців ця послідовність подій є безпрецедентним природним експериментом, який може розкрити нові таємниці як щодо поведінки Сонця, так і щодо природи речовини, що прибуває з глибин Галактики.