NASA планує запустити Міжзоряний картографічний зонд прискорення (IMAP) не раніше 23 вересня 2025 року. Місія, очолювана Принстонським університетом та керована Лабораторією прикладної фізики Джонса Гопкінса, має на меті дослідити геліосферу – величезну захисну бульбашку, створену сонячним вітром, яка оточує нашу Сонячну систему.
IMAP буде розміщено в точці Лагранжа L1, приблизно за 1,5 мільйона кілометрів від Землі у напрямку Сонця. Така стратегічна позиція дозволить здійснювати безперервний моніторинг сонячного вітру та космічної радіації, що є критично важливим для розуміння космічної погоди. Геліосфера діє як потужний щит, захищаючи Землю від шкідливого космічного випромінювання, блокуючи переважну більшість космічних променів.
Дослідження IMAP зосередяться на геліопаузі – межі, де сонячний вітер стикається з міжзоряним простором, – щоб детально вивчити її динаміку. Ці дослідження мають вирішальне значення для розуміння явищ космічної погоди, які можуть впливати на супутникові комунікації, системи GPS та енергетичні мережі. Сонячні спалахи та викиди корональної маси можуть порушувати роботу супутників, енергетичних мереж, комунікаційних систем і створювати радіаційні ризики для астронавтів.
Університет Берна робить значний внесок у цю місію, надаючи апаратне забезпечення, зокрема оптичний дизайн для приладу IMAP-Lo, який відповідає за вимірювання низькоенергетичних частинок. Місія IMAP є прикладом масштабної міжнародної співпраці, що об'єднує експертизу для покращення нашого розуміння захисних механізмів Сонячної системи. Очікується, що результати місії матимуть широкі наслідки для космічної науки та захисту земної технологічної інфраструктури.