Теорія Квантової Матриці Пам'яті: Новий Погляд на Всесвіт

Сучасна фізика стикається з викликом узгодження загальної теорії відносності та квантової механіки, особливо при вивченні чорних дір та парадоксу втрати інформації. Фізик Флоріан Нойкарт та його команда запропонували теорію Квантової Матриці Пам'яті (QMM), яка розглядає простір-час як активну мережу, що зберігає інформацію про кожну взаємодію з моменту виникнення Всесвіту. Згідно з QMM, інформація не зникає, а записується у мікроскопічні комірки простору-часу на планковському масштабі, формуючи геометрію Всесвіту через дуальність «геометрія-інформація».

Цей підхід може пояснити космічні загадки, такі як темна матерія та темна енергія, без введення нових частинок. Концентрації «імпринт-ентропії» можуть діяти як темна матерія, створюючи гравітаційне тяжіння, тоді як насичення інформацією комірок простору-часу призводить до ефекту залишкової енергії, що зумовлює прискорене розширення Всесвіту. Теорія також передбачає скінченну кількість циклів розширення та стиснення Всесвіту, що визначається інформаційною місткістю простору-часу. Під час стиснення, імпринт-ентропія стискається, але не стирається, що призводить до «великого відскоку» замість абсолютного початку, узгоджуючись з концепцією циклічного Всесвіту. Ці пояснення узгоджуються зі спостереженнями, що темна енергія становить приблизно 74% Всесвіту, а темна матерія – близько 22%.

Чисельні симуляції та експерименти на квантових комп'ютерах продемонстрували високу точність відновлення початкових станів (понад 90% відтворюваності), що свідчить про практичну реалізованість математичних принципів QMM та потенціал для нових застосувань у квантових обчисленнях. Якщо теорія QMM буде підтверджена, вона не тільки розв'яже парадокс втрати інформації чорними дірами, але й запропонує цілісне бачення Всесвіту як динамічної, інформаційної та циклічної системи, що постійно оновлюється через космічні цикли.

Дослідження в галузі квантової пам'яті та її потенційного зв'язку з темною матерією та темною енергією відкривають нові горизонти для розуміння космосу. Деякі дослідження показують, що скупчення імпринтів можуть поводитися як темна матерія, пояснюючи рух галактик без потреби у нових частинках. Інші роботи демонструють, як темна енергія може виникати з насичення клітин простору-часу, що не може записувати нову інформацію, створюючи залишковий енергетичний ефект, який відповідає спостережуваній космологічній константі. Це свідчить про те, що темна матерія та темна енергія можуть бути двома сторонами однієї інформаційної медалі.