На конференції AAAS представили докази: свідомість може зберігатися значно довше, ніж вважалося раніше

На щорічній конференції Американської асоціації сприяння розвитку науки (AAAS), яка проходила у Фініксі, штат Аризона, з 12 по 14 лютого 2026 року, наукова спільнота обговорювала революційні дані щодо збереження біологічних та нейронних функцій організму після офіційного підтвердження смерті. Сучасні дослідження переконливо свідчать про те, що процес згасання життєдіяльності не є миттєвим актом, як це традиційно вважалося в медицині протягом десятиліть. Навпаки, науковці розглядають смерть як складний багатоступеневий процес, що відкриває нові горизонти для розуміння людської фізіології та свідомості.

Центральне місце в обговоренні посіли результати аналізу історій пацієнтів, які пережили зупинку серця. Згідно з оприлюдненими даними, близько 20 відсотків людей, що пройшли через такий критичний стан, повідомляють про збереження свідомого досвіду в моменти, коли активність кори головного мозку вважалася повністю відсутньою. Ана Фоулер, студентка Університету штату Аризона (ASU), представила частину цих вражаючих результатів, наголосивши на тому, що деякі спогади пацієнтів включають верифіковані факти, які вони не могли знати іншим шляхом. Це ставить перед медичною спільнотою нагальне питання про необхідність перегляду чинних протоколів констатації смерті та реанімації.

Фундаментом для багатьох висновків стало масштабне багатоцентрове дослідження AWARE II, проведене під керівництвом доктора Сема Парнії, директора з досліджень інтенсивної терапії та реанімації в медичному центрі NYU Langone. Цей амбітний проект охопив понад 25 лікарень у Великій Британії та Сполучених Штатах Америки. Дослідники виявили, що людський мозок здатний демонструвати ознаки нормальної електричної активності протягом цілої години після початку серцево-легеневої реанімації (СЛР). Такі дані прямо суперечать застарілим уявленням про те, що незворотна загибель клітин мозку настає вже через 5–10 хвилин після припинення постачання кисню.

Учасники дослідження, які повернулися до життя після клінічної смерті, часто описували унікальні феномени, такі як відчуття відокремлення від власного тіла та можливість спостерігати за діями медичного персоналу збоку. Важливо зазначити, що ці спостереження супроводжувалися відсутністю болю або стресу, що створює абсолютно нову картину передсмертного стану. Подібні свідчення мають не лише наукову цінність, а й глибокі етичні наслідки, особливо в контексті трансплантології та визначення моменту, коли органи можуть бути вилучені для пересадки без порушення прав пацієнта.

Конференція AAAS 2026, що проходила під девізом «Наука в масштабі», підкреслила критичну важливість трансформації фундаментальних наукових відкриттів у практичні медичні рішення. Робота доктора Парнії та дослідження, презентовані Аною Фоулер, закладають основу для розробки інноваційних методів збереження функцій мозку в критичних станах. Ці відкриття можуть докорінно змінити підходи до надання екстреної допомоги людям, які перебувають на межі життя та смерті, забезпечуючи більш гуманне та науково обґрунтоване ставлення до пацієнтів у термінальних станах.

Окрім суто медичних аспектів, результати цих досліджень спонукають до ширшої дискусії про природу свідомості та її зв'язок із фізичним тілом. Якщо мозок може функціонувати значно довше, ніж вважалося раніше, це відкриває шлях до вдосконалення технологій нейропротекції. Науковці сподіваються, що подальші кроки в межах проекту AWARE II допоможуть стандартизувати методи моніторингу мозкової активності під час реанімації, що дозволить лікарям приймати більш зважені рішення в умовах дефіциту часу та високої відповідальності.