Археологи виявили монументальний храм віком понад 2500 років у містечку Ходар, провінція Хаен, Іспанія. Ця знахідка, опублікована у науковому журналі Complutum, свідчить про існування святилища, спеціально сконструйованого для відзначення зимового сонцестояння.
Центральним елементом комплексу є моноліт Ель Фонтанар, висотою понад п'ять метрів. Його розташування та орієнтація розраховані так, що в день зимового сонцестояння перші сонячні промені, проходячи через вершину каменю, створюють тінь, що збігається з нижньою частиною входу в скельне укриття.
Укріплення має висоту близько 6,8–7 метрів, а V-подібний вхід був навмисно сформований, щоб взаємодіяти з сонячним світлом. Перед монолітом розташовані два менших циліндричних камені, а над входом — масивний камінь, що створює додаткові тіні, що дозволяє спостерігати точно вивірене астрономічне явище, яке триває лише кілька хвилин. Дослідники інтерпретують цю конфігурацію як можливе символічне відтворення ієрогaмії – символічного зображення священного союзу чоловічої та жіночої енергій, що уособлював міфічний обряд родючості та відродження.
Відкриття надає унікальну можливість глибше зрозуміти ритуальні та астрономічні практики давніх іберійських культур, підкреслюючи тісний зв'язок між спостереженнями за небесними тілами та плануванням сакральних просторів. Це свідчить про глибоке розуміння стародавніми народами космічних циклів та їх інтеграцію у своє духовне життя.
Святилище Ель-Фонтанар є частиною ширшого ритуального ландшафту. У безпосередній близькості розташована споруда Ель-Пахарільо, пов'язана з міфологічними сюжетами про героя, що спускається в підземний світ. Ці об'єкти разом формують священну географію, де міфологічні історії інтегровані в архітектуру та ландшафт. Дослідники зазначають, що ритуальні практики відбувалися до формування великих поселень на півострові, підкреслюючи центральну роль святилища в духовному житті давніх іберійців.
На думку археоастрономів, розташування моноліту та скельного укриття дозволяє створювати «ритуальний календар», синхронізований з рухом сонця, що відображає високий рівень технічних та культурних знань іберійців.
Подібні ритуальні концепції зустрічалися в інших культурах Середземномор'я, проте в Іберії така інтеграція астрономії та символіки в архітектурі зустрічається вкрай рідко. Відкриття також підкреслює важливість таких місць як центрів спільноти та духовного єднання.