Археологи здійснили значне відкриття в стародавньому місті Тімбріада, розташованому поблизу сучасного міста Аксу в Туреччині. Розкопки виявили складські приміщення, зерносховища та кухні, що надає цінне уявлення про повсякденне життя та економічну діяльність мешканців понад дві тисячі років тому. Ці знахідки проливають світло на харчові звички та господарські практики минулих епох.
Дослідження, очолюване професором Фікретом Озджаном з археологічного факультету Університету Сулеймана Деміреля, зосереджується на Тімбріаді, місті з 2200-річною історією, що колись розташовувалося на схилах Асартепе, в районі стародавньої Пісідії. Основна увага була приділена церкві, яка слугувала центром поселення, де були виявлені приміщення, що використовувалися як для зберігання, так і, в деяких випадках, як кухні. Ці відкриття підкреслюють зростаючу роль церкви в пізній античності. Серед найважливіших знахідок – зерносховища та елеватори, які надають інформацію про сільськогосподарські методи того часу.
Професор Озджан наголосив на важливості цих знахідок для розуміння раціону харчування, економічної адаптації та повсякденного життя людей регіону, зазначивши їхню цінність для сучасного сільського господарства та вивчення генетичного різноманіття. Економічна активність міста також підтверджується знайденими монетами, що датуються II століттям до нашої ери. Ці монети, виявлені біля печери Зінтан, свідчать про економічну динаміку Тімбріади.
У римський період Тімбріада, ймовірно, була частиною Пангелінського союзу — об’єднання міст, до складу якого входили, зокрема, Афіни та Пергам. Культове місце Кібели, розташоване перед печерою Зінтан, було одним із найвідоміших сакральних центрів не лише міста, а й усього регіону в античні часи. Зображення Зевса, Діоніса, Гермеса та Діоскурів, а також Кібели (Матері-Богині) у святилищах міста відображають різноманіття вірувань.
Протягом усього римського періоду Тімбріада зберігала своє значення, а в попередні епохи була єпископським центром Східної Античності. Ці розкопки надають цінні дані для розуміння повсякденного життя, економіки та релігійних вірувань мешканців стародавньої Пісідії, збагачуючи археологічні дослідження регіону. Торгівля відігравала ключову роль в економіці Римської імперії, яка значною мірою базувалася на сільському господарстві. Зернові культури, вино та оливкова олія були основними експортними товарами, тоді як імпортувалися дорогоцінні метали, мармур та спеції. Римляни, хоч і цінували землеробство вище за комерцію, активно займалися торгівлею, використовуючи як сухопутні, так і морські шляхи. Навіть члени вищих верств суспільства брали участь у торговельних операціях, хоча й через посередників. Це свідчить про глибоку інтеграцію регіонів імперії через комерційні зв'язки, що сприяло обміну не лише товарами, але й культурними цінностями та ідеями. Знахідки монет II століття до нашої ери в Тімбріаді підтверджують активну торговельну діяльність міста в той період, що узгоджується із загальною економічною картиною Римської імперії.