Неподалік від Науендорфа, під час будівельних робіт, було виявлено ранньосередньовічне слов'янське поселення, що надає цінну інформацію про життя, працю та звичаї слов'янських громад у Центральній Європі.
На місці розкопок знайдено понад 600 артефактів, включаючи залишки житлових ям, печей, вогнищ, колодязів та два поховання тварин. Поселення мало чітку просторову структуру, простягаючись на 120 метрів у довжину та 40 метрів у ширину, що свідчить про його організованість та значущість у регіоні. З часом оборонні рови були замінені меншими загородженнями, що позначали межі окремих садиб, вказуючи на поступовий перехід від спільного проживання до більш виражених сімейних одиниць.
Особливу увагу привертає поховання 1142 з кам'яною могилою, вкритою плитою, де знаходився дитячий скелет у меншій кам'яній скриньці. Над ним виявлено неупорядковані людські рештки, що може свідчити про порушення попередніх поховань. Поховання тварин, зокрема скелет дорослого собаки, навмисно розміщений у межах поселення, та інше поховання тварини в рові садиби, додають глибини розумінню повсякденного життя та вірувань мешканців.
Ці відкриття демонструють еволюцію середньовічних поселень, які перетворювалися з укріплених місць на інтегровані християнські громади, адаптуючись до політичних та релігійних змін у середньовічній Європі.