Археологи в провінції Північний Хорасан на північному сході Ірану зробили значне відкриття, виявивши багату гробницю молодої жінки, якій на момент смерті було близько 18 років. Ця знахідка датується понад 3000 років тому і належить до доби Великої Хорасанської цивілізації (ВХЦ). Відкриття, зроблене на місці розкопок Тепе-Чалов, підкреслює складні соціальні структури та розвинені торговельні мережі того часу.
Гробниця, відома як Гробниця 12, є однією з найбагатших, коли-небудь знайдених на цьому місці, що свідчить про високий соціальний статус покійної. Серед численних артефактів виявлено предмети розкоші, що вказують на спадковий статус та зв'язки з віддаленими регіонами. До них належать вишукані золоті прикраси, зокрема сережки та каблучка, а також вироби з бронзи та слонової кістки, такі як шпильки.
Особливу увагу привертає чорна кам'яна скринька, прикрашена зображеннями змій та скорпіонів. Ймовірно, вона використовувалася для зберігання косметики, наприклад, кохлю, і могла мати ритуальне або захисне значення. Ймовірне походження скриньки з Бактрії вказує на давні торговельні шляхи, що з'єднували різні культури. Інші знахідки включають бронзове дзеркало та бронзову печатку із зображенням людських ніг, що може символізувати владу або участь у торговельних операціях.
Наявність таких імпортованих матеріалів, як лазурит з Афганістану та слонова кістка, свідчить про широкі торговельні зв'язки, що сягали долини Інду та Месопотамії. Це підтверджує роль Великої Хорасанської цивілізації як ключового центру обміну в бронзовому віці. Розкопки на місці Тепе-Чалов, що тривають з 2011 року, виявили загалом 48 гробниць, переважно з Бактрійсько-Маргіанського археологічного комплексу (БМАК), а деякі навіть старші, з мідної доби.
Ця конкретна гробниця, Гробниця 12, є яскравим прикладом культурної спадщини та взаємозв'язків цивілізацій бронзового віку в регіоні. Вона надає цінну інформацію про похоронні практики, соціальну ієрархію та торговельні мережі стародавнього Ірану. Дослідження, проведене командою під керівництвом доктора Алі Вахдаті, підкреслює, що багатство, знайдене в гробниці молодої жінки, ймовірно, було успадкованим, що відповідає ієрархічній природі суспільства ВХЦ. Це відкриття не тільки розширює наше розуміння минулого, але й свідчить про те, що навіть молоді особи могли займати значне місце в соціальній структурі, а їхні поховання відображали статус і багатство їхніх родин.