Археологи здійснили значне відкриття в Бечіні, поблизу міста Мілас у турецькій провінції Мугла, виявивши кремаційний комплекс, що датується приблизно 3000 роками. Ця знахідка проливає світло на давні похоронні практики в південно-західній Анатолії, розширюючи розуміння ранньої історії регіону.
Розкопки, якими керував професор Кадір Пекташ з Університету Меденієт в Стамбулі, виявили 12 керамічних урн на глибині 1,5 метра в північно-східній частині об'єкта. Ці урни містили попіл померлих, що свідчить про складні ритуали, пов'язані з кремацією. Попередні оцінки відносять ці поховання до архаїчного періоду (VIII-VI століття до н.е.), що робить це місце одним з небагатьох виявлених з цієї епохи в південно-західній Анатолії.
Поруч з урнами було знайдено кругову структуру, яка, ймовірно, слугувала похоронним вогнищем для спалення тіл. Професор Пекташ зазначив, що наявність таких артефактів свідчить про те, що кремація була не просто похоронною практикою, а частиною складного похоронного ритуалу. Це підкреслює церемоніальну природу знахідки та її важливість для розуміння давніх вірувань і звичаїв.
Хоча Бечін відомий як колиска князівства Ментеше в Середньовіччі і внесений до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО, нові знахідки значно збагачують історію цього місця та висвітлюють його зв’язки з ранніми анатолійськими цивілізаціями.
Додаткові дослідження показують, що практика кремації була поширеною в різних культурах бронзового та залізного віку в Анатолії, часто пов'язаною з певними соціальними статусами або релігійними віруваннями. Схожі кремаційні комплекси були знайдені в інших частинах Туреччини, що дозволяє проводити порівняльний аналіз похоронних обрядів. Ці знахідки в Бечіні надають унікальну можливість для подальшого вивчення культурного обміну та еволюції похоронних традицій у давній Анатолії, підкреслюючи глибокі корені людської історії в цьому регіоні.