Археологи виявили на археологічному об’єкті Пуемапе в регіоні Ла-Лібертад, Перу, останки щонайменше 14 осіб культури Салінар, датовані приблизно 400 роком до н.е. Ці знахідки дають важливі відомості про похоронні практики та ритуальні традиції давніх мешканців цього регіону.
Згідно з дослідженнями, тіла були поховані обличчям вниз, зі зв'язаними за спиною руками. Деякі з виявлених останків демонструють ознаки насильства, зокрема удари та переломи. Ці свідчення можуть вказувати на ритуальні жертвоприношення або поховання після конфліктів, що свідчить про складні соціальні та, можливо, військові взаємодії в той період.
Генрі Танталеан, директор Археологічної програми Чікама, зазначив, що таке положення тіл наводить на думку про те, що храм Пуемапе був переосмислений як священний простір для зв'язку з предками. Це свідчить про глибоку повагу до померлих та їхню роль у духовному житті спільноти.
Розкопки показують, що храм був заселений приблизно з 2200 року до н.е. і використовувався безперервно понад 3000 років. Хоча спочатку його відносили до культури Купісніке, архітектурні особливості вказують на паралельний розвиток або пізніші фази використання, що дає ширший погляд на хронологію та культурні впливи регіону.
Ці відкриття значно поглиблюють наше розуміння давніх перуанських похоронних і ритуальних практик, підкреслюючи значення Пуемапе як церемоніального центру та місця паломництва на північному узбережжі Перу. Дослідження також показують, що культура Салінар (приблизно 300–100 рр. до н.е.) відзначалася керамікою та металургією, свідчачи про розвинене ремесло і торгівлю. Ранні знахідки в Пуемапе можуть вказувати на витоки або впливи, що формували культуру Салінар, а відкриття допомагають уточнити хронологію та взаємодію давніх спільнот Перу.