В історичному центрі Єрусалима археологи виявили монументальну дамбу, яка, як вважають, була частиною басейну Сілоама. Ця водойма, відома з Нового Завіту як місце, де Ісус зцілив сліпого чоловіка, отримує нове археологічне підтвердження. Знахідка є однією з найбільш значущих споруд Першого Храмового періоду в місті та демонструє високий рівень інженерного мистецтва давніх єрусалимських будівничих.
Дослідження, опубліковані в наукових виданнях, свідчать, що дамба, датована приблизно 2800 років тому (приблизно VIII століття до н.е.), не лише збирала воду, але й була частиною складної системи водопостачання та контролю повеней. Вона, ймовірно, входила до ширшого проекту, спрямованого на забезпечення міста водою під час посушливих періодів, що свідчить про високий рівень інженерної винахідливості та стратегічне планування давніх єрусалимських правителів.
Відкриття цієї дамби підкреслює значення басейну Сілоама як релігійного та міського центру в давнину. Археологічні дані підтверджують, що басейн був ключовим елементом водної інфраструктури міста. Нова знахідка дозволяє краще оцінити масштаб і складність інженерних рішень того часу, демонструючи глибоке розуміння гідравліки та будівельних технологій давніх майстрів.