Найдавніші мумії світу: унікальні методи збереження тіл у Південно-Східній Азії та Південному Китаї

Міжнародна команда археологів виявила найдавніші у світі мумії, вік яких сягає від 4 000 до 12 000 років. Ці унікальні знахідки були зроблені у понад 50 похованнях на території південного Китаю, В'єтнаму та Індонезії. За віком вони значно перевершують відомі єгипетські мумії (близько 4 500 років) та мумії культури Чінчорро в Чилі (близько 7 000 років).

Опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences результати досліджень показують, що ранні мисливці-збирачі застосовували техніку повільного копчення для збереження тіл. Аналіз кісток за допомогою рентгенівської дифракції та інфрачервоної спектроскопії виявив сліди тривалого впливу тепла, що відповідало цій практиці. Тіла знаходилися у сильно зігнутих позах, що свідчить про специфічну методику збереження.

Згідно з дослідженнями, ця практика могла застосовуватися серед ранніх азійських мисливців-збирачів і, можливо, була пов’язана з першими хвилями міграції Homo sapiens з Африки. Археолог Сяо-Чунь Хунг підкреслює, що відкриття демонструє унікальне поєднання техніки, традицій, культури та вірувань. Подібні методи муміфікації, включно з викривленими позами та копченням тіл, і досі практикують деякі корінні племена Папуа Нової Гвінеї, такі як Дані та Анга, що може вказувати на культурні зв’язки між поховальними обрядами в Азії та Океанії.

Відкриття розширює розуміння доісторичних поховальних практик і різноманітних методів, які застосовували ранні людські спільноти в Азії. Метод «копчення для муміфікації» відрізняється від єгипетського бальзамування та техніки Чінчорро, де використовували смоли, хімікати або видалення органів. Вологий клімат Південно-Східної Азії, де природне висушування ускладнене, міг сприяти розвитку цієї унікальної техніки, що, на думку археологів, мала глибоке культурне, духовне або релігійне значення.