Новаторське дослідження під керівництвом Йогана Остхейзена кидає виклик традиційному погляду на походження стародавніх ізраїльтян з Ханаану. Дослідження, опубліковане в травні 2025 року, припускає, що їхнє походження сягає степів Європи.
Дослідження, яке об'єднує генетичні, історичні та культурні дані, вказує на те, що ізраїльтяни мігрували з регіонів, пов'язаних зі стародавніми степовими культурами в Північній і Західній Європі, приблизно в 1750 році до нашої ери, зі значним генетичним впливом приблизно в 960 році до нашої ери. Дослідники проаналізували ДНК стародавнього ліванського населення, виявивши значне збільшення генетичних маркерів, пов'язаних зі степовим походженням, в епоху заліза.
Ці генетичні маркери, особливо в Y-DNA гаплогрупах R1b і R1a, поширені серед європейських степових популяцій, але рідкісні серед ранніх ханаанських груп. Цей генетичний зсув не можна пояснити відомими вторгненнями таких груп, як ассирійці чи перси. Дослідження припускає, що ізраїльтяни, спочатку зберігаючи чистоту родоводу, внесли цей генетичний підпис, поступово змішуючись з місцевими групами з часом, і що іврит має індоєвропейські етимологічні закономірності.
Результати також підкреслюють культурні паралелі, такі як здатність ізраїльтян перетравлювати молоко в дорослому віці, що є рисою, пов'язаною з європейським походженням, на відміну від високого рівня непереносимості лактози у стародавнього левантійського населення. Це дослідження спонукає до переосмислення походження ізраїльтян, кидаючи виклик давньому переконанню, що вони були корінними ханаанеями.
Ці знання розширюють наше розуміння людської історії та взаємозв'язку різних популяцій. Дослідження знову відкриває дебати про походження ізраїльтян та їхній вплив на генетичний ландшафт Леванту.