Південноафриканський радіотелескоп MeerKAT виявив незвичайне космічне явище – радіоколо ORC J0356–4216, яке демонструє майже ідеальну круглу структуру, видиму виключно в радіодіапазоні.
Міжнародна команда дослідників під керівництвом Сама Тазо з Рурського університету в Бохумі (Німеччина) нещодавно опублікувала детальний аналіз цього відкриття на платформі arXiv. ORC J0356–4216 характеризується симетричною подвійною кільцевою структурою з діаметром приблизно дві кутові хвилини, що еквівалентно близько 2,18 мільйонам світлових років. Воно розташоване на червоному зміщенні 0,494, у межах еліптичної галактики WISEA J035609.67–421603.5.
Спостереження показали, що кільця демонструють поляризацію від 20% до 30%, а орієнтація магнітного поля відповідає контурам кілець. Дослідники припускають, що походження цього дивного радіокола може бути пов'язане з минулою активністю активного галактичного ядра (АГЯ) або великомасштабною ударною хвилею, що виникла внаслідок взаємодії чи злиття галактичних скупчень. Інфрачервоні кольори галактики-господаря узгоджуються з еліптичною галактикою з АГЯ, що підсилює гіпотезу про походження, пов'язане з активністю АГЯ.
Це відкриття є частиною серії нещодавніх спостережень дивних радіокіл, виявлених переважно за допомогою радіотелескопа MeerKAT. Ці таємничі структури, що характеризуються яскравим радіовипромінюванням по краях, залишаються непоміченими в інших довжинах хвиль, таких як видиме світло, інфрачервоне випромінювання чи рентгенівські промені. Поточні дослідження спрямовані на краще розуміння їхнього походження та ролі в еволюції галактик. Дослідження, що описує це відкриття, було опубліковано 5 вересня 2025 року на платформі arXiv.
Подібні структури, відомі як дивні радіокола (ORC), вперше були виявлені у 2019 році за допомогою австралійського телескопа ASKAP. Вони є величезними, охоплюючи мільйони світлових років і зосереджуючись навколо певних галактик. Хоча спочатку висувалися різні теорії щодо їхнього походження, включаючи планетарні туманності та злиття чорних дір, нові дані вказують на те, що ORC можуть бути оболонками, утвореними вихідними галактичними вітрами, можливо, від масивних наднових. Ці вітри, що дмуть протягом мільйонів років, можуть створювати радіокільця, коли зупиняються, залишаючи після себе ударні хвилі, які випромінюють радіосигнали. Це відкриття допомагає вченим краще зрозуміти динаміку галактичних вітрів та їхній вплив на еволюцію галактик.