Відкриття протокластера JADES-ID1 ставить під сумнів моделі раннього розвитку Всесвіту

Астрономічна спільнота сколихнута новим відкриттям: за допомогою комбінованих потужностей космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) та рентгенівської обсерваторії «Чандра» було зафіксовано формування масивного протокластера галактик на значно ранньому етапі, ніж дозволяли припускати наявні теорії. Об'єкт, що отримав офіційне позначення JADES-ID1, почав свою консолідацію всього через мільярд років після Великого вибуху. Це відкриття, оприлюднене в авторитетному науковому журналі Nature 28 січня 2026 року, випереджає прогнози класичних космологічних моделей на один-два мільярди років, що вказує на неочікувано динамічне накопичення темної матерії та прискорений ріст великомасштабних структур у зародковому Всесвіті.

У межах масштабного Огляду глибокого космосу JWST (JADES) телескоп Вебба ідентифікував у специфічному полі JADES, яке частково збігається з відомою областю Chandra Deep Field South, щонайменше 66 потенційних галактик, що входять до складу цього новоутворення. Вирішальним доказом статусу JADES-ID1 як повноцінного протокластера стало виявлення обсерваторією «Чандра» розлогого гало гарячого газу, що інтенсивно випромінює в рентгенівському діапазоні. Така характеристика є фундаментальним маркером скупчення, що перебуває у стадії активного гравітаційного формування. За попередніми розрахунками, сумарна маса JADES-ID1 сягає вражаючих 20 трильйонів мас Сонця. Акош Богдан, представник Центру астрофізики | Гарвард та Смітсонівський інститут (CfA) і провідний автор цієї праці, підкреслив, що JADES-ID1 наразі претендує на звання найбільш віддаленого серед усіх підтверджених протокластерів.

Отримані дані стають серйозним викликом для стандартних моделей космічної еволюції. Раніше вважалося, що структури подібного масштабу можуть почати формуватися не раніше ніж через три мільярди років після народження Всесвіту. Клаус Долаг з Університету Людвіга-Максиміліана в Мюнхені та інші провідні експерти наголошують, що такі спостереження вимагають або радикального перегляду механізмів накопичення темної матерії, або визнання суттєвих прогалин у сучасних, часто спрощених, космологічних симуляціях.

Ситуація ускладнюється іншими резонансними відкриттями 2026 року, які також вказують на аномально швидкий розвиток раннього космосу. Зокрема, за допомогою інструменту NIRSpec телескопа JWST була спектроскопічно підтверджена галактика MoM-z14, що існувала вже через 280 мільйонів років після Великого вибуху. Вона демонструє аномально високий рівень збагачення азотом, що спантеличило дослідників. Рохан Наїду з Інституту Кавлі при Массачусетському технологічному інституті (MIT), який очолював дослідження MoM-z14, зауважив, що телескоп Вебба відкриває нам Всесвіт, який вперто не бажає вписуватися в теоретичні рамки. Хімічний склад MoM-z14 ставить під сумнів усталені моделі зоряної еволюції, адже за такий короткий проміжок часу просто не могло змінитися достатньо поколінь зірок, щоб наситити міжзоряний газ азотом до такого рівня.

Окрім хімічних аномалій, MoM-z14 виявляє ознаки активного розчинення навколишнього первинного водневого туману, що є ключовим процесом епохи реіонізації. Сукупність даних щодо протокластера JADES-ID1 та галактики MoM-z14 переконливо свідчить про те, що наше розуміння ранніх етапів існування космосу є фрагментарним. Наразі світова наукова спільнота спрямовує зусилля на збір додаткових емпіричних даних, щоб з'ясувати: чи є JADES-ID1 унікальною космічною аномалією, чи це перший сигнал про неминучість фундаментальної корекції всієї космологічної парадигми.