У центральній частині Філіппін стався землетрус магнітудою 6,9 30 вересня 2025 року о 21:59 за тихоокеанським стандартним часом, що призвело до негайного попередження про цунамі для прибережних районів.
Епіцентр землетрусу знаходився біля узбережжя провінції Себу, приблизно за 17 кілометрів на північний схід від міста Боґо, на невеликій глибині 10 кілометрів. Тремор відчувався по всьому архіпелагу Вісаяс, з інтенсивністю 6, зафіксованою в Себу-Сіті та Віллабі, Лейте, та інтенсивністю 3 в Сан-Фернандо, Себу. Філіппінський інститут вулканології та сейсмології (PHIVOLCS) рекомендував мешканцям Себу та сусідніх провінцій віддалитися від узбережжя через незначні коливання рівня моря. Однак Тихоокеанський центр попередження про цунамі заявив, що загрози цунамі від цього землетрусу не було і жодних дій не потрібно. У місті Боґо повідомлялося про перебої з електроенергією, а також у Даанбантаяні, і наразі проводиться оцінка збитків. Повідомлялося про частково зруйновану будівлю фаст-фуду в місті Боґо та пошкодження історичних церков на півночі Себу, включаючи Архієпархіальний санктуарій Санта-Роза-де-Ліма в Даанбантаяні та Парафію Сан-Педро-Апостол у Бантаяні. Кілька жертв було зареєстровано в муніципалітетах Сан-Реміджіо та Меделлін на Себу. Заняття були призупинені в різних частинах Себу 1 жовтня 2025 року через землетрус. Влада уважно стежить за ситуацією, закликаючи мешканців залишатися поінформованими та дотримуватися вказівок щодо безпеки.
Філіппіни, розташовані на Тихоокеанському «Вогняному кільці», надзвичайно схильні до сейсмічних подій. Це регіон, де стикаються тектонічні плити, що призводить до підвищеної сейсмічної активності. Землетрус такої сили може викликати значні зсуви ґрунту та подальші підземні поштовхи, що вимагає пильної уваги до стабільності інфраструктури.
Додаткові дослідження показують, що землетруси в цьому регіоні часто пов'язані з активністю на розломі Себу, який проходить через густонаселені райони. Останні дані свідчать про те, що подібні події можуть мати довгостроковий вплив на геологічну стабільність, хоча й не завжди призводять до катастрофічних наслідків. Важливо пам'ятати, що кожен такий виклик є можливістю для спільноти посилити свою стійкість та готовність, переглядаючи протоколи реагування та зміцнюючи зв'язки між людьми. Це нагадування про те, що взаємодія з природними силами вимагає глибокої поваги та постійної готовності, а також підкреслює важливість колективної відповідальності за безпеку.