Полярний вихор, масивна система крижаного повітря, що зазвичай залишається в межах Арктики, демонструє нетипову активність, що може спричинити значні температурні коливання у Європі та Північній Америці протягом прийдешнього холодного сезону 2025–2026 років. Метеорологічні спостереження вказують на те, що структура вихору сформувалася слабшою, ніж зазвичай, ще у вересні. Це викликає аналогії з зимою 1981–1982 років, коли інтенсивні холоди швидко просунулися до середніх широт.
Поточні стратосферні умови свідчать про внутрішню нестабільність, яка може спровокувати явище Раптового Стратосферного Потепління. Цей процес потенційно розколює вихор на сегменти, спрямовуючи арктичне повітря на південь, до нижчих широт. Експерти наголошують на критичній необхідності пильного відстеження еволюції вихору протягом наступних тижнів для уточнення довгострокових прогнозів щодо епізодів екстремального холоду.
Ця атмосферна динаміка посилюється наявністю кліматичного явища Ла-Нінья, яке, за даними, знову активне і, ймовірно, триватиме до весни 2026 року, а також негативним Квазі-Дворічним Коливанням (QBO). Обидва ці фактори традиційно асоціюються з холоднішими зимами у Північній півкулі та сприяють нестабільності у функціонуванні полярного вихору. Навіть помірне охолодження океану здатне ініціювати каскад змін у струменевих течіях, роблячи зимовий сезон більш мінливим.
Ранні ознаки розбалансування вихору, які зазвичай фіксуються ближче до середини зими, вже спостерігаються у жовтні. Це створює сценарій, який деякі аналітики описують як «майже ідеальний шторм» для динамічної зими. Коли вихор слабшає або розпадається, це порушує струменеву течію в тропосфері, дозволяючи холодним масам вириватися з полярних регіонів. Це відкриває шлях для несподіваних хвиль арктичного холоду, які можуть накрити центральні та східні регіони США та південну Канаду значно раніше за звичний термін, можливо, ще до Різдва.
Фахівці, зокрема ті, що працюють з даними Європейського центру середньострокових прогнозів погоди (ЄЦСПП), підкреслюють, що хоча зв'язок між Ла-Нінья та слабким вихором у новітній історії став менш передбачуваним, сукупність цих глобальних чинників створює високу ймовірність неспокійного зимового періоду. Усвідомлення цих атмосферних процесів дає змогу суспільству краще підготуватися до можливих викликів, розглядаючи ці коливання як природний прояв складної взаємодії планетарних систем, що вимагає уважності та адаптивності.