Липнева двотижнева хвиля спеки, що охопила Норвегію, Швецію та Фінляндію у 2025 році, стала значно інтенсивнішою та частішою через антропогенні зміни клімату. Згідно з детальним аналізом групи World Weather Attribution (WWA), екстремальні температури зросли приблизно на 2°C, а ймовірність таких подій збільшилася вдесятеро. Це явище слугує яскравим свідченням того, як людська діяльність впливає на природні системи, спонукаючи до глибшого розуміння та відповідальності за стан нашої планети.
Фінляндія пережила безпрецедентні погодні умови, зафіксувавши понад 22 послідовні дні з температурою вище 30°C – найдовшу спеку в історії країни. Норвегія також зіткнулася з аномальною спекою: у межах Полярного кола було зареєстровано 13 днів із температурою понад 30°C, що є суттєвим відхиленням від типових липневих показників. Ці події, що розгорнулися в регіонах, традиційно відомих своїм прохолодним кліматом, підкреслюють глобальний характер кліматичних зрушень та їхній вплив на найвіддаленіші куточки світу.
Наслідки цієї екстремальної спеки виявилися далекосяжними та багатогранними. Системи охорони здоров'я були перевантажені, лікарні відчували надмірне нагрівання, а деякі були змушені скасовувати планові операції. Збільшилася кількість випадків утоплення, зокрема близько 60 людей у Швеції загинули під час пошуку порятунку у водоймах. Посилилася проблема лісових пожеж, а також спостерігалося цвітіння токсичних водоростей у Балтійському морі та озерах Фінляндії. Особливо постраждала дика природа: північні олені, шукаючи прохолоди та води, заходили в населені пункти, що призвело до попереджень для водіїв про небезпеку на дорогах та повідомлень про загибель тварин.
Як зазначають дослідники WWA, зокрема Клер Барнс з Імперського коледжу Лондона, "країни з холодним кліматом, такі як Норвегія, Швеція та Фінляндія, зараз відчувають незвичний рівень спеки", що випробовує на міцність їхню інфраструктуру, не пристосовану до таких умов. Група World Weather Attribution, що складається з провідних кліматологів, використовує науково обґрунтовані методи для оцінки впливу зміни клімату на екстремальні погодні явища. Їхній підхід полягає у порівнянні ймовірності та інтенсивності події в сучасному світі, що зазнав потепління приблизно на 1.3°C, з гіпотетичним сценарієм прохолоднішого клімату без впливу викопного палива. Дослідження показують, що подібні хвилі спеки, як та, що спостерігалася у 2025 році, стали вдесятеро ймовірнішими порівняно з періодом до 2018 року, коли глобальне потепління було меншим на 0.2°C. Прогнозується, що за поточного сценарію потепління до 2100 року такі події можуть стати вп'ятеро частішими та ще на 1.4°C спекотнішими, що вимагає негайних дій для адаптації та пом'якшення наслідків.
Ця хвиля спеки в Скандинавії є не просто метеорологічною подією, а чітким сигналом про необхідність глибшого розуміння та відповідальності за стан нашої планети. Вона підкреслює, що жодна країна не застрахована від наслідків зміни клімату, і закликає до спільних зусиль для побудови більш стійкого та гармонійного майбутнього, де людська діяльність узгоджується з природними циклами.