Гіпотеза: Життя на Землі могло зародитися у поверхневих пребіотичних гелях

Відредаговано: Uliana S.

Концепція «пребіотичного гелю як відправної точки», яка розглядає можливість виникнення життя у гелевих матрицях, прикріплених до поверхні.

Міжнародна група науковців представила революційну концепцію під назвою «пребіотичний гель-першим», яка докорінно змінює наше традиційне уявлення про витоки життя на планеті Земля. Згідно з цією сміливою теорією, перші живі структури виникли зовсім не у формі ізольованих клітин, а всередині в’язких гелеподібних субстанцій, що були щільно прикріплені до поверхонь давніх гірських порід. Дослідження, результати якого були офіційно опубліковані в авторитетному науковому журналі ChemSystemsChem у листопаді 2025 року, пропонує вченим переглянути механізми абіогенезу. Основна увага тут приділяється фізичній матриці, яка виступала в ролі потужного каталізатора для поступового ускладнення ранніх хімічних процесів у первісному середовищі.

Команда дослідників, до складу якої увійшли провідні фахівці з Японії, Малайзії, Великої Британії та Німеччини, зокрема співкерівник проекту професор Тоні З. Цзя з Університету Хіросіми, стверджує, що ці примітивні гелі функціонували подібно до сучасних мікробних біоплівок. Такі структури створювали надійно захищене та висококонцентроване середовище, що було критично необхідним для еволюції ранніх хімічних сполук. На думку вчених, гелеві матриці, прикріплені до твердих поверхонь, ефективно вирішували фундаментальні проблеми добіологічної хімії. Зокрема, вони забезпечували необхідну концентрацію молекул у певному місці та створювали надійну буферну зону проти агресивних зовнішніх впливів навколишнього світу.

Завдяки унікальній здатності захоплювати та впорядковувати молекули-попередники, ці липкі напівтверді утворення формували специфічні локальні умови, що максимально сприяли розвитку протометаболізму та складних механізмів самореплікації. Професор Цзя окремо підкреслив, що на відміну від багатьох інших теорій, які зосереджуються виключно на аналізі біомолекул, їхній інноваційний підхід інтегрує критично важливу роль гелів як самого фундаменту виникнення життя. У цьому масштабному дослідженні брали активну участь експерти з Національного університету Малайзії (UKM) та Університету Дуйсбург-Ессен, спираючись на передові принципи хімії м'якої речовини та детальний аналіз сучасних біологічних систем.

Науковий проект отримав вагому фінансову та організаційну підтримку від низки впливових міжнародних інституцій, серед яких Університет Лідса, Фонд Олександра фон Гумбольдта, Японське товариство сприяння науці та Фонд Мізухо. У контексті пошуку життя за межами нашої планети автори висунули гіпотезу про можливе існування так званих «Ксено-плівок» (Xeno-films) на інших космічних тілах. Ці структури можуть бути сформовані з позаземних будівельних блоків, що значно розширює сучасні горизонти астробіології. Тепер науковці пропонують шукати у космосі не лише звичні нам біологічні молекули, а й складні організовані гелеві системи, які можуть свідчити про наявність життя.

Наступним стратегічним кроком наукової команди стане детальна експериментальна перевірка висунутої гіпотези в лабораторних умовах, що максимально точно імітують середовище ранньої Землі. Ці досліди включатимуть вплив високого рівня ультрафіолетового випромінювання на формування гелів. На відміну від класичної моделі «первинного бульйону», де основний акцент робився на самоорганизації молекул безпосередньо у розчині, концепція «пребіотичний гель-першим» фокусується на середовищі, прикріпленому до твердої поверхні. Така модель переконливо пояснює, як фізична організація та захист могли сприяти хімічному ускладненню задовго до появи перших клітинних мембран, що залишається одним із найскладніших етапів у розумінні процесу абіогенезу.

5 Перегляди

Джерела

  • Descopera.ro

  • Mirage News

  • SSBCrack News

  • Sci.News

  • SciTechDaily

  • ScienceDaily

Знайшли помилку чи неточність?Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.