Науковий оптимізм зростає: 6000 підтверджених екзопланет у 2025 році

Протягом 2025 року серед науковців спостерігалося помітне посилення оптимізму щодо шансів виявлення позаземного життя. Цей зсув у настроях ґрунтується на двох вагомих стовпах: досягненні важливої віхи у каталогізації екзопланет та новітніх даних, отриманих за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST). Хоча фундаментальна проблема, відома як Парадокс Фермі, залишається актуальною, сукупність нових відомостей схиляє наукові оцінки до вищої ймовірності існування планет, придатних для життя.

Ключовим статистичним досягненням стало те, що до середини вересня 2025 року офіційний каталог екзопланет, який курує Науковий інститут екзопланет NASA (NExScI), подолав позначку у 6007 підтверджених об’єктів. Таке зростання, значною мірою завдяки зусиллям таких місій, як «Кеплер» та TESS, продемонструвало, що наша Галактика є набагато різноманітнішою, ніж вважалося раніше, включаючи планети, які не мають жодних аналогів у Сонячній системі. Станом на кінець 2025 року понад 8000 додаткових кандидатів у екзопланети очікували на остаточне підтвердження, що обіцяє подальше розширення цього реєстру.

Технологічні прориви, особливо у сфері атмосферного аналізу, відіграли вирішальну роль у підвищенні загального оптимізму. До кінця 2025 року JWST встиг проаналізувати атмосфери більш ніж 100 екзопланет. Серед значущих аналізів — звіт за квітень 2025 року про наявність сірчистих сполук, зокрема диметилсульфіду (ДМС) та диметилдисульфіду (ДМДС), на планеті K2-18b. Проте дослідники закликають до обачності при трактуванні цих знахідок як беззаперечних біосигнатур. Варто згадати, що у 2022 році JWST вперше зафіксував вуглекислий газ в атмосфері екзопланети, що стало історичною подією.

У ширшому контексті пошуку життя, Пронцип Коперника слугує теоретичним фундаментом для оптимістичних поглядів. Проте цей оптимізм завжди балансується Парадоксом Фермі, який ставить слушне запитання: чому за такої кількості потенційних середовищ для життя ми досі не бачимо жодних доказів існування позаземних цивілізацій? Цей парадокс, сформульований Енріко Фермі, залишається центральним викликом для астробіологів.

Паралельно з дослідженнями екзопланет, NASA продовжує активні місії у межах нашої Сонячної системи. Апарат «Європа Кліппер», запущений 14 жовтня 2024 року за допомогою ракети Falcon Heavy, наразі прямує до крижаного супутника Юпітера Європи, де дослідження розпочнуться у квітні 2030 року. Апарат успішно здійснив гравітаційний маневр біля Марса 1 березня 2025 року і планує подібний маневр біля Землі у грудні 2026 року. Більше того, 6 листопада 2025 року прилад Europa-UVS на борту «Європа Кліппер» зафіксував міжзоряну комету 3I/ATLAS, що дало змогу визначити хімічний склад її коми.

Суспільні настрої певною мірою відображають науковий ентузіазм. Опитування, проведене YouGov у листопаді 2025 року, показало, що 56% опитаних американців вірять у існування позаземного життя, а майже половина (47%) припускають, що інопланетяни вже відвідували Землю. Водночас, нові відкриття, як-от виявлення екзопланети PSR J2322-2650b з атмосферою, що майже повністю складається з молекулярного вуглецю, змушують науковців переглядати усталені моделі формування планет. Ці здобутки яскраво ілюструють прискорення темпів досліджень, що наближає людство до відповіді на одне з найважливіших питань про поширеність життя у Всесвіті.