Аналіз даних Паломарської обсерваторії виявив статистичні аномалії докосмічної ери

У 2025 році світова наукова спільнота звернула пильну увагу на результати нового рецензованого дослідження, яке представило переконливі емпіричні дані про присутність об'єктів імовірно нелюдського технологічного походження в атмосфері Землі ще до офіційного початку космічної ери. Ця наукова робота, проведена під керівництвом видатної астрономки доктора Беатріс Вільярроель, зосередилася на детальному аналізі архівних фотопластинок, отриманих у рамках Огляду неба Паломарської обсерваторії (POSS). Досліджуваний період охоплює часовий проміжок з 19 листопада 1949 року по 28 квітня 1957 року, що робить ці дані унікальними для вивчення аномалій.

Дане дослідження є частиною масштабного міжнародного проєкту VASCO (Vanishing & Appearing Sources during a Century of Observations). Воно пропонує надзвичайно сувору статистичну основу для вивчення так званих неопознаних аномальних явищ (UAP), що кидає серйозний виклик багаторічному скептицизму в академічних колах. Автори прагнули знайти об'єктивні докази явищ, які неможливо пояснити тогочасним рівнем розвитку людських технологій або відомими природними процесами.

Ключовим результатом роботи стала фундаментальна статистична оцінка, згідно з якою певна частина зафіксованих світлових явищ, або «транзієнтів», являє собою сонячні відблиски від плоских поверхонь із високою відбивною здатністю, що мають штучне походження. Статистична достовірність цих висновків сягнула вражаючого рівня 7,6 сигма. Це значення суттєво перевищує поріг у 5 сигма, який у фізиці елементарних частинок є загальноприйнятим стандартом для офіційного оголошення про наукове відкриття. Такий високий рівень точності практично виключає ймовірність випадкової помилки.

Часові рамки проведеного аналізу мають критичне значення для висновків вчених. Оскільки всі зафіксовані аномалії передують запуску першого штучного супутника Землі «Супутник-1» у жовтні 1957 року, дослідники можуть впевнено виключити будь-які космічні об'єкти людського виробництва з переліку можливих пояснень. Це створює парадокс, який вказує на наявність складних технологічних об'єктів на орбіті або в атмосфері в часи, коли людство ще не володіло засобами для їх виведення в космос.

Під час дослідження було виявлено, що аномальні об'єкти демонстрували характеристики, які абсолютно не узгоджуються з поведінкою відомих природних тіл, таких як астероїди, метеори або дрейфуючі крижані зерна. Зокрема, їхня фізична природа була підтверджена систематичною відсутністю спалахів у земній тіні (умбрі), що чітко вказує на віддзеркалення сонячного світла від зовнішнього джерела. У проекті брали участь авторитетні установи, зокрема Нордичний інститут теоретичної фізики (Nordita) у Стокгольмі, заснований у 1957 році. Доктор Вільярроель, яка працює скандинавським науковим співробітником у Nordita, підкреслила, що ці дані надають вагомої достовірності твердженням про існування позаземних технологій.

Глибокий аналіз також виявив інтригуючі кореляції з іншими значущими подіями того історичного періоду. Було встановлено, що аномальні об'єкти спостерігалися на 45% частіше безпосередньо до або після проведення наземних ядерних випробувань у період між 1949 та 1957 роками. Крім того, зафіксовано зростання кількості транзієнтів на 8,5% на кожне додаткове зареєстроване повідомлення про UAP за той самий день. Хоча ці кореляції самі по собі не доводять прямого причинно-наслідкового зв'язку, вони значно посилюють аргументацію на користь того, що ці явища є реальними фізичними об'єктами, а не оптичними ілюзіями.

Методологія дослідження, у розробці якої брав участь співавтор доктор Стівен Брюль, дозволила повністю виключити ймовірність дефектів або артефактів самих фотоматеріалів. Оскільки в рамках POSS-I використовувалися спеціальні скляні емульсійні пластини, багато типів сучасних цифрових шумів були апріорі неможливі. Ці результати фактично є першим випадком застосування найсуворіших фізичних стандартів до історичних астрономічних архівів з метою пошуку потенційних техносигнатур. Такий підхід відкриває нову сторінку в астрофізиці, дозволяючи по-новому оцінити події, що відбувалися в нашому небі задовго до початку космічних перегонів.