У вересні 2025 року Сан-Томе і Принсіпі зробило значний крок у сфері морського природоохоронного законодавства, заснувавши вісім морських заповідних зон (МЗЗ). Ці зони охоплюють приблизно 93 квадратні кілометри прибережних екосистем у Гвінейській затоці, що знаменує собою першу офіційну відданість країни збереженню морського середовища. Ця ініціатива є частиною ширших зусиль африканських країн, спрямованих на стале управління океанічними ресурсами та боротьбу з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством.
Основні цілі створення МЗЗ включають захист біорізноманіття, забезпечення продовольчої безпеки та збереження традиційних рибальських культур, а також підвищення стійкості до змін клімату. Ці заповідні території будуть поділені на зони з обмеженим доступом, де заборонено рибальство та збір ресурсів, та зони сталого використання, відкриті виключно для місцевих рибалок, що використовують авторизовані знаряддя лову. Такий підхід спрямований на гармонізацію екологічного захисту з життєвими інтересами місцевих громад.
Сан-Томе і Принсіпі, архіпелаг біля західного узбережжя Африки, відомий своїм винятковим біорізноманіттям, що робить його одним із найважливіших «гарячих точок» планети. Однак, як і багато інших регіонів Гвінейської затоки, ці острови стикаються зі значними екологічними викликами. До них належать скорочення популяцій пелагічних риб, деградація середовищ існування через неселективні методи рибальства та зростаючий вплив зміни клімату, зокрема, закислення та потепління океану, що призводить до ерозії узбережжя та підвищення рівня моря. Ці фактори становлять серйозну загрозу для морських екосистем та залежних від них спільнот.
Для рибальських громад, де риба є основним джерелом білка та засобом до існування, створення МЗЗ має глибокі наслідки. Хоча обмеження доступу до певних рибальських угідь можуть створювати короткострокові труднощі, дослідження показують, що морські заповідні зони можуть приносити значні соціально-економічні вигоди. Ефект «розливу», коли риба, що розмножується в заповідних зонах, мігрує до сусідніх територій, може призвести до збільшення вилову та покращення умов життя рибалок. За деякими даними, в районах навколо добре керованих МЗЗ врожайність риби може зрости до 30%.
Представники уряду, такі як Жоау Пессоа, директор з рибальства та аквакультури, наголошують, що ці заходи мають комплексний характер. Вони спрямовані не лише на збереження біорізноманіття, але й на забезпечення продовольчої безпеки та підтримку культурної спадщини. Організації, як-от Fauna & Flora, відіграють ключову роль у визначенні місць розташування МЗЗ та розробці їхніх правил, співпрацюючи з місцевими громадами для забезпечення ефективного управління. Ця ініціатива Сан-Томе і Принсіпі узгоджується з глобальними цілями, такими як «30х30», що передбачає захист 30% суші та моря до 2030 року, демонструючи прагнення країни до сталого розвитку та збереження своїх унікальних морських ресурсів для майбутніх поколінь.