Підводні базальтові формації розглядаються як перспективне рішення для довготривалого захоплення вуглекислого газу (CO2), що є ключовим елементом у боротьбі зі зміною клімату. Ці геологічні структури природним чином реагують з CO2 та водою, перетворюючи газ на стабільні карбонатні мінерали протягом кількох років. Це значно знижує ризики витоку газу порівняно з іншими методами геологічного зберігання.
Дослідження, представлені на конференції InterPore2025 у травні 2025 року, зосереджені на ефективності та геомеханічних ризиках зберігання CO2 у континентальних базальтах. Паралельно, робота, опублікована у вересні 2025 року в журналі Fuel, детально вивчає механізми та технологічні досягнення у використанні базальту як вуглецевого поглинача. Ці дослідження підтверджують, що величезні базальтові відкладення під океанським дном мають теоретичну місткість зберігання, яка в рази перевищує поточні глобальні викиди CO2, що робить їх потужним інструментом для пом'якшення наслідків зміни клімату.
Базальт, будучи найпоширенішою вулканічною породою на Землі, покриває понад 60% її поверхні. Його унікальна хімічна структура, багата на кальцій, магній та залізо, сприяє швидкій мінералізації CO2. Цей процес, відомий як мінеральне вуглецеве зв'язування, перетворює CO2 на стабільні карбонатні мінерали, такі як кальцит і магнезит, забезпечуючи довгострокове та надійне зберігання вуглецю. Швидкість мінералізації в базальтах значно вища, ніж у піщаникових формаціях, і може відбуватися протягом кількох років, як показали пілотні проєкти в Ісландії та США.
Однак, існують і виклики. Дослідження в рамках проєкту PERBAS вказують на необхідність подальшого вивчення властивостей базальтових порід, зокрема тих, що мають вік близько 50 мільйонів років, як у Північному морі. Деякі наукові роботи виявили, що швидка мінералізація з використанням розчиненого CO2 є водоємною, дорогою та складною для масштабування. Тому розробка методів, що потребують менше води, є ключовим напрямком для майбутніх досліджень.
Незважаючи на ці перешкоди, потенціал базальту як природного сховища для CO2 залишається величезним. Його здатність до швидкої та постійної мінералізації робить його привабливим кандидатом для стратегій уловлювання та зберігання вуглецю, що може відіграти значну роль у досягненні глобальних кліматичних цілей.