На борту науково-дослідного судна "Кронпринс Хаакон" триває експедиція "Into the Blue Arctic Ocean Expedition 2025", що об'єднує 25 вчених з провідних європейських інституцій, зокрема Університету Тромсе – Арктичного університету Норвегії та Інституту Альфреда Вегенера.
Місія полягає у зборі зразків донних відкладень для реконструкції кліматичних умов Арктики в минулі міжльодовикові періоди, зокрема 130 000 та 400 000 років тому. Ці дослідження мають на меті зрозуміти вплив сезонно вільного від льоду Арктичного океану в тепліші епохи. Порівнюючи ці давні записи з сучасними спостереженнями та кліматичними моделями, проєкт прагне визначити, чи наближається Арктика до подібної критичної точки.
Дослідження, що триватиме з 16 серпня по 19 вересня 2025 року, фінансується Європейською радою з досліджень у рамках гранту "i2B – Into The Blue". Використання високороздільних донних кернів є ключовим методом у палеокліматичних дослідженнях, що дозволяє вченим отримувати детальні записи минулих умов довкілля. Ці керни можуть надати інформацію про сезонну та декадну мінливість клімату, а також допомогти ідентифікувати механізми, що керують змінами клімату, такі як зміни сонячної радіації або виверження вулканів.
Геохімічний аналіз зразків, включаючи рентгенівську флуоресценцію та мас-спектрометрію з індуктивно-зв'язаною плазмою, а також аналіз стабільних ізотопів, надає дані про температуру та опади в минулому. Арктика нагрівається втричі швидше за середньосвітові показники, що призводить до танення льодів, підвищення рівня моря та зміни погодних умов по всьому світу. Втрата морського льоду прискорює поглинання сонячного випромінювання, що, в свою чергу, посилює регіональне потепління. Це явище, відоме як "арктичне підсилення", також пов'язане з іншими потенційними точками перелому в кліматичній системі, такими як танення вічної мерзлоти та Гренландського льодовикового щита.
Дослідження минулих міжльодовикових періодів, коли Арктичний океан був вільний від сезонного льоду, надає цінну інформацію про те, як кліматична система Арктики реагує на потепління. Це допомагає зрозуміти потенційні наслідки нинішніх змін клімату та оцінити ризик досягнення критичних точок, що можуть спричинити незворотні зміни.
Історичні експедиції до Арктики, починаючи з давньогрецького мореплавця Піфея у 4 столітті до нашої ери, свідчать про тривалий інтерес людства до цього регіону. Відкриття Віллема Баренца Шпіцбергену та Ведмежого острова у 1596 році, а також подорожі Руаля Амундсена, зокрема його повітряні експедиції у 1920-х роках, демонструють еволюцію досліджень та прагнення зрозуміти цей віддалений регіон. Сучасні експедиції, подібні до "Into the Blue Arctic Ocean Expedition 2025", спираються на ці історичні досягнення, використовуючи передові технології для розкриття таємниць минулого клімату Землі та прогнозування її майбутнього.