У національному парку Сноудонія, у місцевості Ким Ідвал, було зроблено значне ботанічне відкриття: вперше за понад 150 років підтверджено появу рідкісного папороті Голлі (*Polystichum lonchitis*).
Ця подія підкреслює стійкість деяких видів рослин та невичерпні таємниці, що ховаються навіть у, здавалося б, добре вивчених ландшафтах. Папороть Голлі, відомий своїми блискучими, схожими на листя гостролиста, віддає перевагу складним, скелястим гірським умовам. Його рідкісність в Уельсі та Англії частково пояснюється вікторіанською «лихоманкою папороті» (Pteridomania), яка призвела до надмірного збору цих рослин. Відкриття молодої рослини свідчить про можливу реколонізацію або збереження раніше невиявлених особин.
«Це надзвичайне перевідкриття», — зазначив Аластер Хотчкісс, офіцер Ботанічного товариства Великої Британії та Ірландії (BSBI) в Уельсі. Він працює над проєктом «Пріоритетні рослини на об'єктах SSSI в Уельсі» і наголошує на важливості моніторингу цієї рослини, щоб уникнути її втрати в майбутньому. Хотчкісс зазначив, що це потужне нагадування про те, як багато ми ще маємо дізнатися про гірську флору та як багато нам ще потрібно захищати.
Ким Ідвал — це відомий льодовиковий цирк, що славиться своєю унікальною арктично-альпійською флорою та геологічними особливостями. Ця територія є притулком для рідкісних видів, таких як Снігова лілія та ендемічний сніговійський яструбинець. Цікаво, що саме в Ким Ідвал Чарльз Дарвін проводив частину своїх досліджень, які згодом лягли в основу його знаменитої праці «Про походження видів». Він виявив у місцевих породах скам'янілі рештки морських організмів, що свідчило про те, що колись ця територія була під водою.
Відкриття зробив член BSBI Джим Ленглі, досвідчений альпініст і природоохоронець, який помітив незвичайний папороть під час супроводу групи. Ленглі, засновник та директор Nature's Work, має понад двадцять років досвіду роботи в галузі польових досліджень, екології та індустрії відпочинку на природі. Він також є автором книги про альпійську ботаніку, що підкреслює важливість пильного спостереження та внесок кваліфікованих натуралістів у розвиток ботанічної науки.
Вікторіанська епоха була відзначена «лихоманкою папороті» (Pteridomania), справжнім захопленням цими рослинами, що призвело до їх надмірного збору та виснаження популяцій у Великій Британії. Ця тенденція, започаткована винаходом «Вардіанських ящиків» Натаніелем Бегшоу Вордом у 1829 році, дозволила вирощувати папороті в приміщенні, зробивши їх доступними для широкого загалу. Хоча це захоплення сприяло розвитку садівництва та навіть мало певний вплив на розширення прав жінок, воно також мало негативні наслідки для дикої природи, призвівши до зникнення деяких видів у певних регіонах. Наслідки цього захоплення відчуваються й досі, нагадуючи про необхідність збалансованого підходу до взаємодії з природою.