У 2025 році було запущено інноваційну інтерактивну платформу, яка трансформує дослідження світової флори, надаючи детальну інформацію про понад 30 000 видів рослин. Цей проєкт поєднує штучний інтелект (ШІ) з науковими архівами для створення легкодоступної, інтерактивної світової карти рослинності, відомої як Глобальний Атлас Флори.
Глобальний Атлас Флори використовує потужність ШІ для аналізу величезних обсягів даних, що значно прискорює ідентифікацію та каталогізацію видів. ШІ допомагає виявляти закономірності, відстежувати зміни в середовищах існування та популяціях видів, що робить його потужним інструментом для оцінки біорізноманіття. Дослідження, проведене Університетом МакГілла, вказує на значний невикористаний потенціал ШІ у сфері збереження біорізноманіття, зазначаючи, що наразі він використовується лише у двох із семи ключових прогалин у знаннях про біорізноманіття.
Платформа об'єднує зусилля 100 партнерів з 36 країн, представляючи колекцію гербарних зразків. Ці висушені та пресовані рослинні зразки, що є цінним ресурсом для вивчення еволюції та класифікації рослин, тепер доступні громадськості. Гербарії слугують бібліотеками рослинних зразків, надаючи порівняльний матеріал для таксономії, екології та природоохоронної біології. Вони також є доказом існування виду в певному місці та часі, що важливо для розуміння змін, спричинених втратою середовища існування або зміною клімату.
Бразилія відіграє значну роль у цьому проєкті завдяки Центру екологічної інформації (CRIA) в Кампінасі, Сан-Паулу, який працює над тим, щоб зробити інформацію про бразильське біорізноманіття доступною. Бразильський внесок включає понад 6 800 каталогізованих зразків. Користувачі можуть досліджувати атлас, клацаючи на країни або шукаючи конкретні види, отримуючи детальну інформацію про їх використання, історію та природні характеристики.
Цей інструмент демократизує доступ до раніше обмежених архівів, слугуючи життєво важливим засобом для екологічної освіти. Інтерактивні карти дозволяють візуалізувати дані, роблячи складні наукові концепції більш доступними та сприяючи зусиллям зі збереження природи. Дослідження показують, що ШІ може прискорити відкриття нових видів та допомогти у досягненні глобальних цілей зі збереження біорізноманіття.
Інтеграція ШІ з науковими архівами знаменує собою значний прогрес у дослідженнях біорізноманіття та його збереженні. Хоча дослідження Університету МакГілла вказує на те, що ШІ використовується лише у двох із семи ключових прогалин у знаннях про біорізноманіття, це підкреслює величезний невикористаний потенціал ШІ для революціонізації природоохоронних зусиль та прийняття більш обґрунтованих рішень вченими і політиками.