Неймовірна знахідка 99-мільйонного скам'янілого жука, відомого як *Shaykayatcoris michalskii*, виявленого в бурміті, переписує наше розуміння давніх процесів запилення. Цей жук, що датується раннім крейдовим періодом, свідчить про те, що справжні клопи, які сьогодні рідко асоціюються із запиленням, могли відігравати значну роль у запиленні квітів протягом мезозойської ери.
Зразок був знайдений в бурміті з терену Західної Бірми, ізольованої сухопутної маси, яка протягом понад 100 мільйонів років розвивала унікальну флору та фауну. Бурміт забезпечує виняткову збереженість, дозволяючи детально вивчати давні організми. *Shaykayatcoris michalskii* вражає своєю райдужною екзоскелетною оболонкою, особливістю, яка раніше не спостерігалася у плоских клопів. Наявність рослинних фрагментів та пилкових зерен, що прилипли до тіла комахи, переконливо вказує на його відвідування квітів та потенційну участь у запиленні.
Ця знахідка кидає виклик сучасному уявленню про обмежену роль справжніх клопів у запиленні, підкреслюючи їхню ширшу залученість на ранніх етапах еволюції. Дослідження надають цінну інформацію про еволюційну історію запилення та взаємодії комах і рослин протягом крейдового періоду. Ці давні практики запилення можуть мати значення для сучасних екологічних викликів, таких як скорочення популяцій сучасних запилювачів.
Вивчення еволюційної історії запилення допомагає вченим зрозуміти, як види реагували на зміни навколишнього середовища, що сприяє зусиллям зі збереження запилювачів сьогодні. Дослідження, подібні до цього, показують, що запилювальні мережі можуть бути більш різноманітними та гнучкими, ніж ми припускаємо, а рідкісні відвідувачі можуть стати важливими за певних умов. Цікаво, що жуки, подібні до *Cretoparacucujus cycadopholis*, також були знайдені в бурміті віком 99 мільйонів років, і вони, ймовірно, запилювали давні рослини, такі як саговники. Це свідчить про те, що жуки могли бути одними з перших запилювачів, ще до появи бджіл та метеликів. Взаємодія між комахами та рослинами в мезозойську еру була складною, з різними комахами, що займали різні ніші запилення. Наприклад, деякі скорпіонові мухи мали довгі хоботки, пристосовані для доступу до нектарників гімноспермів, що свідчить про ранні форми запилення. Розуміння цих давніх взаємодій між комахами та рослинами допомагає нам краще оцінити складність еволюції життя на Землі та важливість збереження біорізноманіття для майбутніх поколінь.