Археологічні знахідки в печері Тода на півдні Узбекистану проливають нове світло на ранній розвиток сільського господарства в Центральній Азії. Міжнародна команда дослідників виявила артефакти, що датуються щонайменше 9200 роками тому, серед яких деревне вугілля, кам'яні знаряддя та залишки рослин.
Ці знахідки свідчать про те, що мешканці печери займалися збором дикого ячменю, фісташок та яблук, що вказує на складну стратегію виживання. Аналіз використання кам'яних лез та уламків показав, що вони застосовувалися подібно до серпів, що узгоджується з сільськогосподарськими практиками, відомими в інших частинах світу. Це відкриття ставить під сумнів традиційне уявлення про те, що культура Натуфійців у Леванті була єдиним осередком раннього сільського господарства.
Докази з печери Тода свідчать про те, що подібні сільськогосподарські практики розвивалися незалежно в різних регіонах, підкреслюючи широке поширення переходу від збиральництва до землеробства. Ксіньїн Чжоу з Інституту хребетної палеонтології та палеоантропології Китаю зазначила, що це відкриття має змінити уявлення вчених про перехід від збиральництва до землеробства, оскільки воно демонструє, наскільки поширеними були перехідні поведінки.
Дослідники припускають, що одомашнення відбувалося без навмисного людського втручання, а спільноти постійно розвивали поведінку, що вела до сільського господарства. Роберт Спенглер з Інституту геоантропології Макса Планка зазначив, що зростаюча кількість досліджень підтверджує цю точку зору, показуючи, як люди постійно розвивали поведінку, що веде до сільського господарства.
Подальші дослідження заплановані для визначення масштабу цих ранніх сільськогосподарських практик у Центральній Азії. Команда має на меті дослідити, чи є знайдені в печері Тода зерна раннім прикладом вирощування дикого ячменю, потенційно ідентифікуючи ще один давній центр експериментального землеробства. Подібні знахідки, як-от свідчення раннього землеробства в культурі Джейтун у Туркменістані, що датуються приблизно 6000 роком до н.е., підтверджують цю тенденцію до незалежного розвитку сільського господарства в різних регіонах.
Відкриття в печері Тода доповнюють зростаючу кількість доказів того, що ранні сільськогосподарські практики не обмежувалися одним регіоном, а розвивалися незалежно в різних частинах світу. Це свідчить про те, що перехід до осілого способу життя та землеробства був складним і багатогранним процесом, який відбувався паралельно в різних культурах, формуючи основу для подальшого розвитку людської цивілізації.