Міжнародна команда вчених у рамках Експедиції 501 зробила значне відкриття величезних, невикористаних запасів прісної води під дном Атлантичного океану. Це відкриття, опубліковане у 2025 році, має потенціал для вирішення зростаючої глобальної кризи водопостачання.
Дослідження, проведене з травня по липень 2025 року, включало буріння майже на 400 метрів нижче океанського дна поблизу мису Код, США. Використовуючи платформу, схожу на ті, що застосовуються для видобутку нафти, команда успішно видобула тисячі літрів прісної води з дуже низьким рівнем солоності. Попередні оцінки свідчать, що ці нововиявлені резерви могли б забезпечувати Нью-Йорк прісною водою протягом століть, пропонуючи критично важливий ресурс для задоволення зростаючого попиту в міських районах по всьому світу. Геофізик Брендон Даган зазначив: "Це одне з останніх місць на Землі, де можна було знайти прісну воду". Зі зростанням населення планети та зменшенням запасів прісної води доступ до цих підводних резервів може стати альтернативою виснаженню існуючих джерел.
За даними ООН, до 2030 року світовий попит на прісну воду перевищить пропозицію на 40%, що робить це відкриття особливо своєчасним. Існує кілька теорій щодо формування цих підводних водоносних горизонтів. Одна з них припускає, що під час минулих льодовикових періодів дощова вода просочувалася в ділянки суші, які зараз вкриті океаном, і з часом виявилася замкненою під непроникними шарами. Інша гіпотеза полягає в тому, що ці підводні резервуари можуть бути пов'язані з наземними водоносними горизонтами, які регулярно поповнюються після дощів. Ще у 1970-х роках нафтовики вперше помітили аномальні зони з низькою солоністю під континентальним шельфом, що натякало на існування таких запасів.
Видобуток води з таких глибин пов'язаний зі значними інженерними викликами. Експедиція 501 виявила воду з рівнем солоності, порівнянним з наземними ґрунтовими водами. Хоча подібні підводні водоносні горизонти вже ідентифікували біля Гаваїв та Нової Зеландії, масштаб північноатлантичного резерву значно перевершує їх. Однак експерти застерігають, що через часткове змішування з морською водою з часом може знадобитися додаткова опріснення. Це відкриття відкриває нові перспективи для забезпечення водних потреб людства, особливо в умовах зростаючої посухи, спричиненої зміною клімату.