Підводна експедиція виявила некрополь XIII–XIV століть на дні Іссик-Куля

У 2025 році міжнародна підводна археологічна місія, організована спільними зусиллями Російського географічного товариства (РГО), Інституту археології Російської академії наук (РАН) та Інституту історії, археології та етнології Національної академії наук Киргизької Республіки, провела дослідження у північно-західній акваторії озера Іссик-Куль.

Наукова операція була зосереджена на вивченні затопленого історичного об'єкта, відомого як комплекс Тору-Айгир, який у Середньовіччі функціонував як вузол на трансконтинентальному шляху Великого Шовкового шляху. Під час ретельних підводних розкопок на глибинах від одного до чотирьох метрів археологи зафіксували залишки середньовічного мусульманського некрополя, датованого XIII–XIV століттями. Серед артефактів виявлено керамічні посудини та фрагменти споруд, зведених із застосуванням обпаленої цегли. У похованнях збереглися ритуальні особливості: скелети орієнтовані головами на північ, у напрямку Кібли, що підтверджує їхню приналежність до ісламської традиції.

Керівник експедиції, Валерій Колченко, науковий співробітник НАН КР, охарактеризував цю ділянку як «місто або великий торговий центр», чия загибель унаслідок потужного сейсмічного явища на зорі XV століття може бути порівняна за масштабами з катастрофою Помпеїв. У першій із чотирьох досліджених зон виявлено численні цегляні конструкції, зокрема споруду з жорном для помелу зерна, що вказує на господарську діяльність. Усі зібрані матеріали скеровано на аналіз методом прискорювальної мас-спектрометрії для точного визначення їхнього віку.

Озеро Іссик-Куль, розташоване у гірському масиві Тянь-Шань, має довжину приблизно 182 км та ширину до 60 км, а його максимальна глибина сягає 668 метрів, хоча руїни знаходяться на мілководді. Дослідження, проведені за участю Інституту археології РАН, дозволяють реконструювати економічні та культурні зв'язки регіону в період його розквіту. Це відкриття має на меті поглибити розуміння динаміки розвитку регіональних торговельних мереж у період XIII–XIV століть, після занепаду якого територію зайняли кочові племена.