Глибини океану продовжують дивувати вчених, і останнім відкриттям став новий вид хижих ракоподібних – Dulcibella camanchaca, виявлений у жолобі Атакама. Це відкриття, зроблене під час експедиції 2023 року Integrated Deep-Ocean Observing System (IDOOS) на борту дослідницького судна «Абате Моліна», підкреслює величезний потенціал незвіданих кордонів Землі.
Жолоб Атакама, також відомий як Перуансько-Чилійський жолоб, простягається приблизно на 6000 кілометрів уздовж узбережжя Південної Америки, досягаючи глибин близько 7900 метрів. Цей регіон, класифікований як абісальна зона, характеризується вічною темрявою та екстремальним тиском. Незважаючи на ці складні умови, вчені з Інституту океанографії Міленіум та Вудс-Хольського океанографічного інституту (WHOI) зібрали чотири зразки Dulcibella camanchaca на глибині 7902 метри за допомогою спеціального апарату-лендера.
Dulcibella camanchaca, довжиною близько чотирьох сантиметрів, має білий панцир та унікальну морфологію, що надає їй неземного вигляду. Це ракоподібне є першим великим, активним хижим амфіподом, знайденим на таких екстремальних глибинах. Його потужна здатність захоплювати здобич за допомогою хижих придатків додає новий вимір до нашого розуміння глибоководної екології. Геномні тести підтвердили, що це не лише новий вид, але й новий рід, що свідчить про жолоб Атакама як центр ендемічної біорізноманіття.
«Dulcibella camanchaca – це швидкий хижак, якого ми назвали на честь «темряви» мовами народів Андійського регіону, щоб позначити глибокий, темний океан, звідки він полює», – пояснила доктор Йоханна Вестон, провідний співавтор дослідження та еколог абісальної зони в WHOI. Доктор Кароліна Гонсалес з Інституту Міленіум Океанографії зазначила, що поточні дослідження в жолобі Атакама, ймовірно, призведуть до ще більшої кількості відкриттів, підкреслюючи важливість безперервних досліджень у цьому віддаленому регіоні.
Відкриття D. camanchaca має значні наслідки для морської біології, проводячи паралелі з космічними дослідженнями, такими як місія NASA Europa Clipper, яка досліджує потенціал життя на супутнику Юпітера Європі. Адаптивність цього ракоподібного викликає інтригуючі питання про потенціал життя в екстремальних середовищах, як на Землі, так і за її межами, нагадуючи про незвідане різноманіття, що ховається під хвилями.