Варшава стала вісімнадцятою столицею ЄС, де офіційно заборонили хутрове звірівництво

Президент Кароль Навроцький підписав історичний закон, що поклав край діяльності звіроферм у країні. Це рішення викликало хвилю схвалення серед міжнародних правозахисних організацій, зокрема European Humane World for Animals Europe, які роками боролися за гуманне поводження з тваринами. Підписання документа знаменує нову еру в етичному законодавстві Польщі, підкреслюючи рішучу відмову від жорстоких практик минулого на користь гуманності.

Донедавна Польща утримувала статус найбільшого виробника хутра на європейському континенті, поступаючись у світових масштабах лише Китаю. Щороку на польських фермах вирощували близько трьох мільйонів норок, лисиць, єнотовидних собак та шиншил. Проте ситуація кардинально змінилася після оприлюднення звіту Європейської служби продовольчої безпеки (EFSA), який виявив систематичні порушення умов утримання тварин. Цей документ став частиною загальноєвропейської ініціативи, спровокованої петицією «Fur Free Europe», яку підтримали 1,5 мільйона громадян ЄС. Очікується, що до березня 2026 року Єврокомісія сформулює остаточну позицію щодо повної заборони хутрового виробництва на всій території Європейського Союзу.

Іга Глажеска-Бромант, директорка польського представництва Humane World for Animals, назвала цей крок справді історичним моментом. За її словами, нове законодавство ставить крапку в багаторічних стражданнях мільйонів істот і припиняє жорстоку експлуатацію в межах хутрової галузі. Вона також наголосила, що переважна більшість поляків виступає проти такого виробництва, що підтверджується численними опитуваннями та майже 76 тисячами підписів, які були особисто передані президенту як вияв волі народу.

Хоча заборона офіційно набуває чинності вже через два тижні після публікації закону, для фермерів передбачено тривалий перехідний період, що триватиме до січня 2034 року. Важливо зауважити, що державні компенсації за закриття бізнесу будуть доступні лише до 2030 року, що стимулює багатьох підприємців згорнути діяльність значно раніше встановленого дедлайну. Таким чином, Польща приєднується до широкого кола країн ЄС, де звіроферми вже під забороною або суттєво обмежені: Румунії, Литви, Австрії, Німеччини, Нідерландів, Італії, Великої Британії, Чехії, Словаччини, Болгарії, Латвії, Естонії, Бельгії, Швеції, Люксембургу, Хорватії, Ірландії та Мальти.

Попри прогресивні зміни в багатьох регіонах, у таких країнах, як Фінляндія, Данія, Іспанія, Угорщина та Греція, практика розведення тварин заради хутра все ще зберігається. Організація Humane World for Animals разом із місцевими польськими активістами, зокрема представниками рухів «Відкриті клітки» та «Viva!», протягом тривалого часу проводила масштабні кампанії на підтримку антихутрового руху, що зрештою принесло свої плоди та змінило державну політику.

Окрім очевидних етичних аспектів, заборона має під собою вагоме екологічне та медичне підґрунтя. Вирощування тварин для натурального хутра супроводжується величезним вуглецевим слідом та створює високі ризики поширення зоонозних інфекцій. Наприклад, через спалахи коронавірусу та пташиного грипу H5N1 на європейських фермах було вимушено знищено понад пів мільйона особин. Експерти також акцентують на економічній недоцільності галузі: хутрова промисловість є фактично збитковою і обходиться платникам податків ЄС приблизно у 446 мільйонів євро щорічно. Водночас світові дизайнери все частіше обирають екологічні альтернативи, остаточно відмовляючись від використання натурального хутра у своїх колекціях.