Критично зникаючий вид орла-клинохвоста (*Aquila audax fleayi*) на Тасманії стикається зі значними загрозами через людську інфраструктуру, зокрема лінії електропередач та вітряні турбіни. З приблизно 1000 дорослих птахів, що залишилися, зіткнення та ураження електричним струмом становлять серйозний ризик для їхнього виживання. У відповідь на цю нагальну проблему, інноваційна співпраця між TasNetworks та дослідниками Університету Тасманії призвела до розробки передового інструменту для картографування ризиків. Цей інструмент використовує дані GPS-телеметрії польотів орлів для точного визначення місць зіткнень, що дозволяє здійснювати цілеспрямовані природоохоронні заходи.
Дослідження, проведене доктором Джеймсом Пеєм та його командою з Школи природничих наук Університету Тасманії, проаналізувало шестирічні дані GPS від 23 орлів. Цей аналіз дозволив створити детальну модель, яка прогнозує, де орли найімовірніше перетинають лінії електропередач на низьких висотах, де ризик зіткнення є найвищим. Між 2017 та 2023 роками було підтверджено загибель або травмування 110 клинохвостих орлів через інфраструктуру ліній електропередач на Тасманії. Нова модель дозволяє здійснювати проактивне втручання, прогнозуючи зони високого ризику до виникнення інцидентів, що є значним кроком вперед порівняно з попередньою залежністю від неповних звітів про смертність. Дослідження виявило, що майже половина відомих зіткнень сталася на 20% мережі ліній електропередач з найвищим ризиком. TasNetworks вже вжила заходів для пом'якшення наслідків, модернізувавши понад 600 кілометрів ліній електропередач високого ризику шляхом встановлення захисних елементів та впровадження нових стандартів дизайну, таких як конфігурація "Дельта", що зменшує ризик ураження електричним струмом. Компанія має на меті скоротити кількість інцидентів із загроженими птахами на 25% до 2032 року. Ця співпраця спрямовує природоохоронні стратегії по всьому штату, прагнучи суттєво зменшити смертність птахів.
Професор Кріс Джонсон, еколог та професор з охорони дикої природи Університету Тасманії, наголошує на важливості таких досліджень, зазначаючи, що методології, які використовує його команда, можуть бути застосовані в усьому світі. Він підкреслює, що ці дані допомагають розробити правила землекористування, які мінімізують вплив на орлів, зберігаючи при цьому людські інтереси. Цей підхід, керований даними, є значним досягненням у захисті унікальних тасманійських клинохвостих орлів, поєднуючи наукові знання з практичними рішеннями та відкриваючи шлях до більш ефективної охорони природи.