Легалізація криптовалютних розрахунків у зовнішній торгівлі: Посилення контролю та нові горизонти

Відредаговано: Yuliya Shumai

У жовтні 2025 року в Російській Федерації було офіційно закріплено правовий статус використання криптовалют для здійснення розрахунків у зовнішньоторговельних операціях. Це рішення, яке стало логічним продовженням та формалізацією Експериментального Правового Режиму (ЕПР), запущеного у вересні 2025 року, є значним кроком у переосмисленні міжнародної фінансової взаємодії країни. Фактично, держава визнала необхідність адаптації до нових економічних реалій. Міністр фінансів Антон Силуанов публічно заявив, що ця легалізація лише впорядковує процеси, які вже активно застосовувалися бізнесом для обходу традиційних банківських обмежень. Йдеться про оплату критично важливого імпорту та виведення фінансових ресурсів через крипторинок. Такий прагматичний підхід є прямою відповіддю на зовнішній тиск і спрямований на забезпечення безперебійності зовнішніх платіжних каналів в умовах чинних міжнародних обмежень та санкційного режиму.

Водночас, регуляторні органи наголошують, що, попри спрощення санкційного тягаря для експортерів та імпортерів, пріоритетом залишається встановлення жорсткого контролю. Це необхідно для мінімізації ризиків, пов'язаних із високою волатильністю цифрових активів, а також запобігання потенційним фінансовим зловживанням, зокрема відмиванню коштів. З цією метою запроваджується сувора система нагляду. Федеральна служба фінансового моніторингу (Росфінмоніторинг) отримала ключову роль і відповідатиме за неухильне дотримання стандартів боротьби з відмиванням коштів (AML) та ідентифікації клієнтів (KYC). Усі транзакції, що відбуватимуться в межах нової системи, мають проходити виключно через регульовану інфраструктуру, яка перебуває під прямим наглядом Центрального банку. Критично важливо підкреслити, що ця лібералізація стосується винятково зовнішньоекономічної діяльності; внутрішній обіг криптовалют залишається під суворою забороною, що свідчить про націленість політики на захист стабільності національної валюти — рубля.

На тлі цих змін, заступник голови Центрального банку Володимир Чистюхін повідомив про активний розгляд можливості допуску традиційних банківських установ до операцій із цифровими активами. Однак такий допуск буде супроводжуватися запровадженням суттєвих обмежень, що стосуються нормативів резервування та вимог до капіталу. Цей стратегічний маневр має подвійну мету: по-перше, інтегрувати фінансовий сектор у нову систему розрахунків, а по-друге, сприяти зміцненню економічних зв'язків із ключовими торговельними партнерами, які не приєдналися до режиму санкцій. Серед таких стратегічних партнерів особливо виділяються Китай, Індія та Туреччина, співпраця з якими набуває нового, більш гнучкого фінансового інструментарію, що дозволяє обходити обмеження західних платіжних систем.

Паралельно з процесом легалізації контрольованих зовнішньоторговельних операцій, Генеральна прокуратура посилює роботу з припинення нерегульованої діяльності у сфері криптообігу. Генеральний прокурор Олександр Гуцан 21 жовтня виступив із заявою про розробку комплексу законодавчих норм, які мають встановити жорстку відповідальність за незаконну організацію обігу цифрової валюти. Ці нові положення передбачають не лише штрафи, але й можливість вилучення таких активів та їхнє звернення на користь держави. Це встановлює чітку і недвозначну межу між санкціонованою зовнішньою торгівлею, що перебуває під державним контролем, та тіньовою, нерегульованою діяльністю. Таким чином, система демонструє прагнення адаптуватися до зовнішніх викликів, трансформуючи перешкоди у можливості для розвитку та зміцнення власної фінансової архітектури.

Джерела

  • Yahoo! Finance

  • Reuters

  • BBC News

  • CNBC

Знайшли помилку чи неточність?

Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.