У жовтні 2025 року в Державній Думі Російської Федерації було ініційовано важливий законопроєкт, спрямований на інтеграцію правового регулювання цифрової економіки у сферу сімейних відносин. Ця законодавча ініціатива стала відповіддю на виклики часу, коли цифрові активи набули значної економічної ваги. Депутат Ігор Антропенко виступив із пропозицією, згідно з якою цифрова валюта, придбана подружжям під час перебування у шлюбі, має бути офіційно визнана їхнім спільним майном. Це означає, що такі активи підлягатимуть обов'язковому поділу в разі розлучення. Головна мета цього кроку — усунути правову невизначеність, яка досі існувала щодо статусу криптовалют у процесах розірвання шлюбу та розподілу спільно нажитого майна.
Сутність законодавчої ініціативи полягає у внесенні відповідних змін до статей 34 та 36 Сімейного кодексу РФ, що є ключовими для визначення режиму спільної власності. Запропоновані норми чітко встановлюють, що всі цифрові валюти, накопичені протягом шлюбного життя, незалежно від того, на чиє ім'я вони зареєстровані, будуть розглядатися як спільна власність. Це кардинально змінює підхід до оцінки активів у сімейних спорах. Водночас, законодавці передбачили збереження статусу особистої власності для активів, які були придбані до офіційного укладення шлюбу, або тих, що отримані внаслідок безоплатних угод, як-от спадщина чи дарування. Після розробки документ, що містить ці пропозиції, було направлено на експертну оцінку ключовим фінансовим та урядовим структурам: Голові Уряду Михайлу Мішустіну та до Банку Росії.
Необхідність у такому законодавчому врегулюванні пояснюється стрімким і неконтрольованим зростанням російського крипторинку, який став занадто великим, щоб його ігнорувати. За даними аналітичних платформ, обсяг транзакцій росіян у сегменті великих переказів (понад 10 мільйонів доларів) продемонстрував вражаюче зростання — на 86% — у період з липня 2024 року по червень 2025 року. Цей показник свідчить про високу активність великих гравців і навіть перевищив аналогічні дані багатьох європейських країн. Загальний обсяг операцій, здійснених російськими громадянами протягом IV кварталу 2024 року та I кварталу 2025 року, сягнув колосальних 7,3 трильйона рублів. Крім того, за оцінками Центрального банку РФ, сукупні залишки коштів росіян на криптогаманцях станом на березень 2025 року становили значну суму — 827 мільярдів рублів. Ці цифри підкреслюють, що цифрові активи давно перестали бути нішевим інструментом.
Прихильники законопроєкту, серед яких ініціатор Ігор Антропенко, наголошують, що впровадження цієї норми забезпечить найвищий рівень справедливості та належний захист майнових прав громадян у сімейних відносинах. Вони стверджують, що це повністю відповідає фундаментальному принципу рівності перед законом, який закріплений у статті 19 Конституції РФ. На думку розробників, відсутність чітких регуляторних правил створює сприятливі умови для недобросовісних дій, зокрема, для приховування цифрових активів одним із подружжя. Це, своєю чергою, суттєво обмежує законні права іншої сторони під час поділу спільно нажитого майна. Крім того, цей законодавчий маневр узгоджується з глобальними тенденціями: як приклад наводиться рішення Південної Кореї, яка ще у жовтні 2024 року включила криптовалюту до переліку майна, що обов'язково підлягає розділу при розлученні.
Варто зазначити, що паралельно з вирішенням питання поділу майна, регуляторні органи продовжують активну роботу над загальним упорядкуванням сфери цифрових фінансів. Зокрема, система прагне взяти під контроль фінансові потоки, які, за деякими оцінками, охоплюють близько 140 000 неврегульованих операцій, пов'язаних із майнінгом. Водночас, поряд із легалізацією криптоактивів як інвестиційного майна, регулятори працюють над посиленням відповідальності за використання криптовалюти для платежів, починаючи з 2026 року. Такий підхід демонструє подвійну стратегію держави: з одного боку, це легалізація цифрових активів для інвестиційних цілей та захисту прав власності, а з іншого — рішуче припинення їх використання як тіньового платіжного засобу.