Стамбул, динамічне серце Туреччини, століттями плекає особливий зв'язок зі своїми чотирилапими мешканцями – вуличними котами. Ця глибока прихильність, що сягає корінням османської епохи, залишається незмінною і в 2025 році, роблячи котів невід'ємною частиною культури та повсякденного життя міста. Багато мешканців ставляться до них як до спільних улюбленців, забезпечуючи їм їжу, воду та прихисток, що свідчить про колективну відповідальність за їхнє благополуччя.
Оцінки популяції вуличних котів у Стамбулі коливаються від 125 000 до 150 000. Ці тварини органічно вписані в міську тканину. Історично котів завозили до міста для боротьби з гризунами, особливо в дерев'яних будівлях. З часом вони перетворилися на улюблених компаньйонів, що відповідає сприятливому ставленню до котів в ісламських традиціях, зокрема, пов'язаному з любов'ю пророка Мухаммеда до котів.
У 2021 році Туреччина зробила значний крок, оновивши законодавство та визнавши тварин «живими істотами», а не «товарами». Це нововведення посилило покарання за жорстоке поводження з тваринами та запровадило обов'язкову стерилізацію безпритульних тварин. Муніципалітет Стамбула активно підтримує ці закони, керуючи центрами охорони здоров'я тварин та мобільними клініками, які надають послуги з вакцинації, стерилізації та медичної допомоги.
Райони, такі як Чіханґір, відомі своєю відданістю турботі про вуличних котів. Місцеві жителі часто залишають їм їжу та воду, а також будують невеликі притулки для захисту від негоди. Однак, виклики залишаються. Забобони щодо чорних котів все ще впливають на них, як показало дослідження 2024 року, де зазначалося, що чорні коти іноді мають труднощі з пошуком домівок. Це підкреслює необхідність постійної просвітницької роботи та адвокації.
Станом на вересень 2025 року, вуличні коти Стамбула продовжують бути улюбленою частиною ідентичності міста, додаючи йому неповторного шарму. Дослідження, проведене у 2023 році, показало, що туристична привабливість Стамбула значною мірою пов'язана з його унікальною популяцією вуличних котів, причому багато відвідувачів спеціально приїжджають, щоб побачити їх та взаємодіяти з ними, часто роблячи пожертви на їх утримання. Зусилля громади та влади спрямовані на забезпечення гармонійного співіснування всіх мешканців, як двоногих, так і чотириногих.