Сіамські кішки – одна з найдавніших і найшанованіших порід, що походить з Південно-Східної Азії, а саме з давнього Сіаму, сучасної Таїландщини. Ці елегантні тварини вважалися символом грації, а їхній витончений вигляд, блакитні очі та характерне забарвлення колор-пойнт зробили їх іконою серед котів.
Міжнародні організації, такі як Cat Fanciers' Association (CFA) та The International Cat Association (TICA), відіграють ключову роль у визнанні та стандартизації породи. CFA, заснована раніше, визнала породу у 1906 році, приймаючи лише сил-пойнт забарвлення. Згодом, протягом XX століття, були додані блакитний, шоколадний та ліловий пойнти. Натомість TICA, заснована у 1979 році, відкрита до ширшого спектру забарвлень, включаючи червоний, кремовий, цинамоновий, фавн, лінкс, торті, сріблястий та димчастий пойнти, що сприяє генетичному розмаїттю породи.
Незалежно від забарвлення, всі сіамські кішки мають спільні риси: світлий корпус, що контрастує з темнішими кінцівками (вуха, мордочка, лапи, хвіст), та виразні блакитні очі. Ці особливості є візитівкою породи. Темперамент сіамських котів також не залежить від забарвлення. Усі представники породи відзначаються високим інтелектом, допитливістю, комунікабельністю, відданістю та грайливістю, що робить їх чудовими компаньйонами для родин та інших тварин.
Сіамські кішки, як правило, здорові, але можуть мати схильність до певних генетичних захворювань, таких як гінгівіт, амілоїдоз печінки або кардіоміопатія. Також відома схильність до "вовняного смоктання" та респіраторних проблем. При належному догляді, збалансованому харчуванні та ветеринарному нагляді, сіамські кішки можуть прожити довге та щасливе життя, в середньому від 12 до 20 років, а деякі доживають до 25-30 років. Ці коти потребують багато уваги та спілкування, тому для зайнятих людей часто рекомендують заводити одразу двох улюбленців.
Історія породи сягає понад 600 років, а перші згадки про котів тайського типу датуються XIV століттям. У XIX столітті сіамські коти вперше з'явилися в Європі, зокрема у Великій Британії. Цікаво, що всі сіамські кошенята народжуються білими, а характерне забарвлення колор-пойнт розвивається з часом залежно від температури навколишнього середовища – холодніші ділянки тіла стають темнішими. Це явище, відоме як акромеланізм, робить кожне кошеня унікальним.