Собаки копають з різних причин, які часто пов'язані з їхніми інстинктами та потребами. Деякі породи, як-от тер'єри (включаючи джек-рассел-тер'єрів, керн-тер'єрів та фокстер'єрів), такси та біглі, мають генетичну схильність до копання через їхню історію як мисливських собак, виведених для полювання на дрібних тварин під землею. Наприклад, такс виводили для полювання на борсуків, а їхня форма тіла та короткі лапи роблять їх ефективними копачами. Сибірські хаскі та аляскинські маламути також схильні до цієї поведінки, часто копаючи для тепла або прохолоди, або як спосіб втечі від екстремальних температур, створюючи прохолодну та затінену ділянку для лежання. Собаки, які відчувають нудьгу або тривогу, можуть використовувати копання як спосіб вивільнення енергії або як заспокійливий механізм. Ветеринари, як-от доктор Алехандро Каос, радять власникам собак забезпечувати достатньо фізичних вправ та розумової стимуляції, щоб зменшити нудьгу та тривогу. Суки, особливо під час тічки або вагітності, можуть копати, щоб створити безпечне гніздо. Іноді собаки просто наслідують своїх господарів, якщо бачать, як ті копають.
Щоб запобігти небажаному копанню, важливо задовольнити потреби собаки. Переконайтеся, що ваш собака отримує достатньо щоденних фізичних навантажень, щоб спрямувати свою енергію. Забезпечте розумову стимуляцію за допомогою інтерактивних іграшок та ігор, щоб боротися з нудьгою. Ви також можете створити спеціальну зону для копання, наприклад, пісочницю, якщо у вашого собаки сильне бажання копати. Фізичні бар'єри, такі як паркани, можуть обмежити доступ до зон, де копання небажане. Важливо уникати покарання собаки за копання, оскільки це може посилити тривогу та погіршити поведінку. Розуміючи причини та застосовуючи ці стратегії, ви можете зберегти свій сад неушкодженим, а свого собаку щасливим і здоровим.