Юдейсько-іспанська мова: мова, що стикається з вимиранням, та зусилля щодо відродження

Усна традиція була основоположною для передачі знань, історій та цінностей з покоління в покоління, особливо в корінних та сільських громадах. Однак глобалізація та технологічний прогрес поставили під загрозу багато мов меншин, включаючи юдейсько-іспанську. Юдейсько-іспанська, також відома як ладіно або джудезмо, є мовою, похідною від середньовічної кастильської, історично якою розмовляли сефардські євреї, вигнані з Іспанії в 1492 році. Ця мова зберегла багато характеристик старої іспанської, включаючи лексику та граматичні структури, які зникли з сучасної іспанської. Після вигнання євреїв з Іберійського півострова сефарди оселилися в таких регіонах, як Османська імперія, де юдейсько-іспанська розвивалася незалежно, включаючи впливи турецької, грецької, арабської, французької та італійської мов. В даний час юдейсько-іспанською розмовляють у розрізнених громадах в Ізраїлі, Туреччині, Греції, Марокко, Америці та інших країнах. Однак кількість мовців зменшується, і в багатьох випадках вона використовується в сімейному чи релігійному контексті. Існують зусилля щодо її відродження шляхом викладання та літератури, такі як створення Національної академії юдейсько-іспанської мови в Ізраїлі, яка прагне зберегти та сприяти використанню цієї мови. Втрата мов також передбачає зникнення міфів, легенд та традиційних знань. За даними ЮНЕСКО, тисячі мов знаходяться під загрозою зникнення. Мовне відродження та запис усної традиції є ключовими зусиллями для збереження цієї нематеріальної спадщини. Захист мов – це захист культурного різноманіття людства. На додаток до юдейсько-іспанської, інші європейські мови також перебувають під серйозною загрозою. Наприклад, будух, якою розмовляють лише 200 людей у селі на північному сході Азербайджану, та вимисориська, якою розмовляють менше 20 людей у Польщі. ЮНЕСКО визначила 52 європейські мови як «серйозно під загрозою», що означає, що ними розмовляють лише найстарші покоління, і існує ризик їх повного зникнення. Збереження цих мов є життєво важливим для збереження унікальної частини культурної історії Європи та світу. Важливо підтримувати ініціативи, які сприяють їх викладанню та використанню, а також документувати та поширювати їх мовне та культурне багатство для майбутніх поколінь.