Угорщина активно трансформує свою систему вищої освіти, впроваджуючи з 2021 року модель фондових університетів. Ця стратегічна ініціатива спрямована на узгодження освітніх закладів з національними цінностями та посилення їхньої глобальної конкурентоспроможності, черпаючи натхнення з успішних підходів Німеччини та Нідерландів. Програма "Університети 2030" ставить амбітну мету: до 2030 року щонайменше один угорський університет має увійти до сотні найкращих у світі, а кілька – до топ-100 європейських закладів. Ця візія підтримується ширшою ініціативою Яноша Неймана, яка має на меті зміцнити інноваційний потенціал країни та вивести її до числа провідних інноваторів Європи.
Ці зусилля вже приносять відчутні результати. Станом на березень 2025 року дванадцять угорських закладів входять до топ-5% світових рейтингів, три з них – до топ-2%, а Університет Земмельвейса досяг топ-1%. Зокрема, Університет Етвеша Лоранда (ELTE) посів 508 місце у світовому рейтингу CWUR 2025, продемонструвавши значний прогрес, увійшовши до топ-2.4% університетів світу. Ці досягнення свідчать про зростання міжнародної присутності та академічної якості угорських університетів, що також відображається у збільшенні кількості студентів та посиленні глобальної співпраці.
Ключовим елементом реформ є перехід до моделі фондових університетів, де управління здійснюється радами опікунів, що складаються з науковців та громадських діячів. Ця структура, що нагадує моделі, які успішно функціонують у Німеччині та Нідерландах, покликана забезпечити більшу гнучкість та ефективність. Приклад Балажа Орбана, який у грудні 2024 року успішно захистив докторську дисертацію в Університеті Етвеша Лоранда, отримавши найвищі відзнаки, ілюструє динаміку цих змін та прагнення до дотримання академічних процесів.
Водночас, ці реформи викликали занепокоєння з боку Європейського Союзу щодо потенційного обмеження університетської автономії. У грудні 2024 року ЄС підтвердив заходи, що виключають більшість угорських університетів з програм Erasmus+ та Horizon Europe, посилаючись на невирішені питання верховенства права. Угорщина розглядає ці дії як виклик, що вимагає пошуку нових шляхів для міжнародної співпраці та розвитку. У відповідь країна активно розвиває власні програми підтримки, такі як HU-rizont та Pannonia, для забезпечення міжнародної мобільності та дослідницької співпраці, демонструючи стійкість та відданість своїм освітнім цілям. Реформи вищої освіти Угорщини є багатогранним процесом, що демонструє прагнення країни до інтеграції національних цінностей з академічним прогресом та глобальним визнанням. Попри зовнішні виклики, угорські університети демонструють вимірний академічний прогрес та посилюють свою міжнародну присутність, що свідчить про глибоку відданість формуванню майбутнього через освіту та інновації, перетворюючи виклики на можливості для зростання та самовизначення.