Нові дослідження Нью-Йоркського університету свідчать про те, що гнучкі моделі роботи трансформують громадянську активність, зокрема міський екологічний активізм. Дослідження, зосереджене на ініціативі з компостування та садівництва у Квінсі, виявило, що віддалена та гібридна робота дозволяє людям інтегрувати волонтерську діяльність у своє професійне життя.
Дизайнери, науковці та медіаспеціалісти використовували можливість працювати з дому для участі в екологічному управлінні. Цифрові інструменти, такі як Slack і Zoom, сприяли співпраці та управлінню, ефективно поєднуючи культуру цифрової роботи з практичними екологічними діями. Ця інтеграція сприяє зміцненню громадських зв'язків та просуванню місцевих зусиль зі сталого розвитку.
Дослідження, проведене Маргарет Джек, доцентом кафедри технологій, культури та суспільства Нью-Йоркського університету в Тандоні, вивчало п'ятирічну етнографічну роботу на об'єкті 45th St Greenspace, заснованому у 2020 році на колишній незайнятій ділянці. Волонтери, багато з яких були фрілансерами або гібридними працівниками у сферах дизайну, академічної діяльності чи медіа, організовували компостні операції, садіння, громадські заходи та покращення інфраструктури.
Багато хто з них інтегрував цю діяльність у свій щоденний або тижневий розклад, знаходячи в ній спосіб протидіяти ізоляції та втомі від екранів, пов'язаних з віддаленою роботою. Однак, дослідження також висвітлює нерівності у залученні. Фактори, такі як гнучкість роботи, наявність вільного часу та цифрова грамотність, створюють бар'єри для деяких людей.
Дослідження підкреслює необхідність інклюзивних цифрових громадянських систем, які враховують різноманітні робочі домовленості та технологічні можливості. Виявлення, відоме як «ефект пончика», описує міграцію міської активності від центрів міст до прилеглих районів. Це явище, спричинене віддаленою роботою, призвело до значного зростання вакансій в офісах у центрах міст, тоді як нерухомість поза цими ядрами швидко зростає у ціні.
Це також впливає на міську екологічну активність, оскільки люди, які працюють віддалено, можуть приділяти більше часу місцевим ініціативам, таким як компостування та садівництво. Висновки особливо актуальні, оскільки міські екологічні ініціативи стикаються з викликами економічного тиску, такими як загроза закриття громадського саду через приватну забудову. Ця ситуація підкреслює критичну потребу переосмислити міську сталість у світлі мінливих робочих умов.
Зі зростанням поширеності гібридної роботи у всьому світі, розуміння та підтримка цих нових форм міської участі буде вирішальною для побудови стійких та інклюзивних міських майбутніх. Дослідження виступає за міста, які є як цифровими, так і глибоко вкоріненими у своїх громадах.