Соціальні фактори формують наше сприйняття тварин: наслідки для природоохоронних зусиль

Нове дослідження показує, що наше соціальне середовище впливає на те, як ми сприймаємо тварин, що має важливі наслідки для збереження природи. Розуміння цих впливів може допомогти нам розробити більш ефективні стратегії захисту дикої природи та її середовища існування.

Дослідження, проведене Федерікою Амічі з Лейпцизького університету, вивчило, як такі фактори, як освіта, релігія та місце проживання, впливають на нашу схильність до антропоморфізму тварин. Антропоморфізм – це приписування людських характеристик нелюдським істотам. Це може впливати на природоохоронні зусилля, оскільки види, які сприймаються як більш схожі на людей, часто отримують більше уваги та фінансування.

Дослідження, опубліковане в журналі "iScience", включало дорослих з Мексики, Бразилії, Індонезії, Малайзії та Іспанії. Дослідники проаналізували, як соціальна інтеграція, життя в місті, формальна освіта та релігійна віра вплинули на схильність до антропоморфізму тварин. Результати показали, що соціально ізольовані особини частіше асоціюють тварин з людськими емоціями та фізичною схожістю. Ті, хто має досвід життя в місті, наприклад, володіння домашніми тваринами або відвідування зоопарків, також продемонстрували більшу схильність до антропоморфізму. І навпаки, вища формальна освіта була пов'язана з меншою схильністю приписувати тваринам автономію.

Це дослідження підкреслює важливість розуміння того, як наше соціальне середовище формує наші погляди на навколишній світ. Розпізнаючи ці впливи, ми можемо створити більш ефективні стратегії збереження, які резонують з різними громадами та сприяють довгостроковому благополуччю як тварин, так і їхніх середовищ існування.