25 серпня 2025 року Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, що передбачав продовження фінансової допомоги українським біженцям. Це рішення, ухвалене незадовго до Дня Незалежності України, створює політичні виклики для уряду прем'єр-міністра Дональда Туска та ставить під сумнів послідовність польської політики щодо підтримки України та біженців.
Президент Навроцький обґрунтував своє рішення занепокоєнням щодо сталості такої підтримки та умов, в яких перебувають польські громадяни. Він висловив думку, що дитячі виплати мають бути пов'язані з працевлаштуванням українців у Польщі, а також висловив невдоволення поточними умовами медичного обслуговування для біженців, стверджуючи, що поляки стикаються з більш жорсткими вимогами. Навроцький також запропонував власні законодавчі ініціативи, спрямовані на реорганізацію соціальних виплат та охорони здоров'я, посилення вимог до натуралізації та збільшення покарань за незаконний перетин кордону.
Це рішення викликало значний резонанс, особливо враховуючи економічні дані. Дослідження Deloitte для УВКБ ООН свідчить, що українські біженці зробили значний внесок у польську економіку. У 2023 році їхній внесок у ВВП Польщі оцінювався від 0,7% до 1,1%, а за прогнозами на 2024 рік, він може сягнути 2,7%. Зазначається, що українці, які працюють у Польщі, сплачують податки та соціальні внески, що перевищують обсяг наданої їм допомоги. За оцінками, податкові надходження від українців у 2022-2023 роках більш ніж компенсували витрати на їх утримання.
Попри ці дані, громадська думка у Польщі щодо біженців зазнала змін: згідно з опитуванням на кінець 2024 року, 51% респондентів вважають соціальні виплати для українців надмірними, а 96% висловилися за їх скорочення. Це контрастує з початковим рівнем підтримки, коли у березні 2022 року 94% поляків підтримували прийом біженців.
Особливе занепокоєння викликає потенційний вплив вето на фінансування супутникового інтернету Starlink для України. Заступник прем'єр-міністра Кшиштоф Ґавковський попередив, що це рішення може призвести до припинення польської підтримки Starlink, яка є критично важливою для зв'язку українських військових на передовій. Польща витратила значні кошти на забезпечення доступу до Starlink для України з початку повномасштабного вторгнення. Хоча канцелярія президента заявила про можливість відновлення фінансування через альтернативний законопроєкт, ситуація залишається невизначеною.
Рішення президента також переплітається з історичними питаннями та політичними амбіціями. Навроцький, який обіймає посаду з 6 серпня 2025 року, прагне зміцнити свій вплив та переформатувати політичний ландшафт Польщі. Його пропозиції щодо прирівнювання символіки українських націоналістів до нацистських та комуністичних, а також його риторика про "зупинення бандерівщини" вказують на спробу апелювати до певних націоналістичних настроїв та історичних наративів, що ускладнюють польсько-українські відносини.
Уряд прем'єр-міністра Туска опинився у складній ситуації, оскільки не має достатньої парламентської більшості для подолання вето президента. Це створює напруженість між виконавчою та президентською гілками влади та ставить під сумнів стабільність польської зовнішньої політики. Ситуація висвітлює складний баланс між гуманітарними зобов'язаннями, національними інтересами та внутрішньою політичною боротьбою, що вимагає глибокого переосмислення пріоритетів та пошуку шляхів до взаєморозуміння та співпраці в умовах мінливого світу.