Переговори щодо укладення першого в історії глобального договору про боротьбу з пластиковим забрудненням зайшли в глухий кут напередодні завершення терміну їх дії. Останній проєкт тексту, представлений головою Міжурядового комітету з переговорів Луїсом Ваясом Вальдів'єсо, викликав широке невдоволення серед країн-учасниць, які вважають його недостатньо амбітним.
Основною причиною розбіжностей стало включення до договору заходів щодо обмеження виробництва пластику. Понад 100 країн, включаючи Європейський Союз, Канаду, Австралію та багато африканських і тихоокеанських держав, виступають за запровадження юридично обов'язкових обмежень на виробництво пластику. Вони наголошують на необхідності вирішення проблеми на початковому етапі, а також на регулюванні токсичних хімічних речовин, що входять до складу багатьох пластикових виробів. Ці речовини, такі як фталати та антипірени, пов'язані з серйозними наслідками для здоров'я, включаючи порушення гормональної активності, проблеми з репродуктивною функцією та розвитком, а також підвищений ризик раку.
На противагу цьому, країни, що залежать від видобутку викопного палива, зокрема Саудівська Аравія, Росія та Іран, виступають за договір, зосереджений виключно на управлінні відходами та переробці. Вони вважають, що обмеження виробництва є непрактичними та можуть збільшити витрати на пластикові вироби. Кувейт, виступаючи від імені цієї групи, наголосив на важливості консенсусу, зазначивши, що договір без нього буде безглуздим. Ця позиція відображає тісний зв'язок між виробництвом пластику та нафтогазовою промисловістю, оскільки пластик є нафтохімічним продуктом, і очікується, що попит на нього значно стимулюватиме споживання нафти в найближчі десятиліття.
Європейський Союз назвав проєкт тексту «неприйнятним» через відсутність чітких, надійних та дієвих заходів. Кенія висловила жаль щодо відсутності будь-яких глобальних зобов'язань, а Панама охарактеризувала проєкт як «капітуляцію», а не амбіції. Екологічні організації, такі як Всесвітній фонд природи (WWF), висловили серйозне занепокоєння, попереджаючи, що відсутність значущої угоди посилить кризу. WWF наполягає на включенні до договору глобальних заборон на найшкідливіші пластикові вироби та встановленні вимог до їх багаторазового використання та переробки.
Загальносвітове виробництво пластику перевищило 400 мільйонів тонн на рік, і, за прогнозами, воно може зрости на 70% до 2040 року без втручання. Ця ситуація підкреслює складну взаємодію між екологічними імперативами та економічними інтересами. На тлі наближення завершення переговорів світова спільнота очікує на рішення, яке зможе ефективно охопити весь життєвий цикл пластику, від виробництва до утилізації, пропонуючи шлях до сталого майбутнього.