Нобелівська премія з літератури 2025 року: Ласло Краснахоркаї відзначений за утвердження незламної сили мистецтва

Шведська Академія офіційно оголосила ім’я лауреата Нобелівської премії з літератури за 2025 рік. Ним став видатний угорський письменник Ласло Краснахоркаї. Нагороду присуджено з надзвичайно влучною та глибокою мотивацією: «за переконливу та далекоглядну творчість, яка посеред апокаліптичного жаху підтверджує силу мистецтва». На момент оголошення, автор, який народився 5 січня 1954 року, досяг віку 71 року. Традиційна церемонія вручення цієї престижної відзнаки відбудеться у Стокгольмі 10 грудня 2025 року. Грошова винагорода, що супроводжує премію, становить 11 мільйонів шведських крон, що є еквівалентом приблизно 1,7 мільйона доларів США.

Творчий доробок Краснахоркаї часто ставлять в один ряд із такими титанами світової літератури, як Франц Кафка та Томас Бернхард. Його проза присвячена глибокому, майже хірургічному дослідженню тем розпаду, екзистенційного відчаю та гротескного існування в ізольованих, відчужених світах. Його монументальні романи, серед яких варто виділити «Сатанинське танго» (1985) та «Меланхолія опору» (1989), стали знаковими для осмислення складних соціальних і суспільних зрушень кінця XX століття. Хоча ці твори сповнені мороку та передчуття неминучої катастрофи, вони парадоксальним чином утверджують незнищенну цінність людського духу та творчого начала.

Академія особливо відзначає, що, незважаючи на похмурість обраних тем, проза Краснахоркаї вирізняється більш споглядальним і виваженим ладом. Цей стиль, можливо, запозичений із східних традицій, надає його роботам унікальної багатошаровості та філософської глибини. Його кар’єра розпочалася ще наприкінці 1970-х років, коли було опубліковане його перше оповідання. Але саме дебютний роман «Сатанинське танго» приніс йому миттєву світову славу та був перекладений багатьма мовами, включно з китайською, що свідчить про універсальність його художнього бачення.

Краснахоркаї став лише другим угорським автором, удостоєним цієї високої честі. Першим був Імре Кертес, який отримав Нобелівську премію у 2002 році. Плідна кар'єра лауреата вже була відзначена низкою інших престижних нагород. Серед них — Міжнародна Букерівська премія, яку він здобув у 2015 році, а також Премія Кошута (2004) та Національна книжкова премія за перекладну літературу (2019).

Окреме місце у спадщині письменника посідає його багаторічна та плідна співпраця з відомим кінорежисером Белою Тарром. Режисер успішно екранізував такі знакові твори Краснахоркаї, як «Сатанинське танго» та «Меланхолія опору», а також створив фільм «Туринський кінь». Повідомляється, що сам автор обрав добровільне вигнання, оселившись у Трієсті, щоб свідомо дистанціюватися від поточного політичного ландшафту Угорщини. Присудження Нобелівської премії слугує вагомим підтвердженням того, що здатність глибоко бачити та майстерно описувати складність буття залишається найвищим актом творчості та стійкості в епоху невпинних трансформацій.