На початку вересня 2025 року Непал охопила хвиля масових заворушень, що призвели до загибелі щонайменше 19 людей та поранення понад сотні. Причиною стало рішення уряду заблокувати 26 основних соціальних медіа-платформ, включаючи Facebook, Instagram, YouTube та X (колишній Twitter), через їхню відмову зареєструватися в Міністерстві зв'язку та інформаційних технологій.
Цей крок, що набув чинності 4 вересня, викликав бурхливу реакцію, особливо серед молоді, яка побачила в ньому спробу придушити свободу слова та замаскувати системну корупцію. Протести, що отримали назву «Протести Gen Z», розпочалися 8 вересня 2025 року і швидко переросли в масштабний рух проти корупції, непотизму та відсутності підзвітності влади. Молоді непальці, розчаровані демонстративним багатством політичних еліт та їхніх родин, яке активно висвітлювалося в соціальних мережах під хештегами на кшталт #NepoKids, вийшли на вулиці, вимагаючи прозорості та справедливості. Гасла «Зупиніть корупцію, а не соціальні мережі!» лунали в Катманду та інших містах.
Ситуація загострилася, коли протестувальники спробували штурмувати будівлю парламенту в Катманду. У відповідь сили безпеки застосували сльозогінний газ, гумові кулі та, за даними Amnesty International, бойову зброю, що призвело до численних жертв. На тлі зростаючого невдоволення та насильства, міністр внутрішніх справ Рамеш Леххак подав у відставку, взявши на себе моральну відповідальність за події. Наступного дня, 9 вересня, прем'єр-міністр К. П. Шарма Олі також оголосив про свою відставку, визнавши серйозність кризи та пообіцявши розслідування інцидентів та компенсації родинам загиблих.
Уряд, під тиском громадськості, скасував заборону на соціальні мережі. Однак протести не вщухали, переростаючи в ширший вияв гніву проти політичного істеблішменту. Були підпалені будинки високопосадовців, включаючи резиденцію прем'єр-міністра. Ця подія стала наймасштабнішим викликом для уряду Олі за роки його правління та виявила глибоке розчарування молодого покоління, яке прагне змін.
Експерти зазначають, що заборона соціальних мереж, хоч і була офіційно обґрунтована необхідністю реєстрації платформ та боротьбою з дезінформацією, насправді стала каталізатором для вираження накопиченого невдоволення. В умовах, коли близько половини населення Непалу активно користується соціальними мережами (14,3 мільйона активних користувачів на початок 2025 року), обмеження доступу до них було сприйнято як пряма атака на свободу вираження поглядів.
Цей епізод підкреслює зростаючу роль молоді як рушійної сили соціальних та політичних змін у Непалі, демонструючи їхню здатність мобілізуватися та вимагати відповідальності від влади, навіть перед обличчям жорстких репресій. Події вересня 2025 року стали потужним сигналом про необхідність діалогу та врахування потреб нового покоління для забезпечення стабільного та справедливого майбутнього країни.