Соціальний вплив масової депортації афганців з Ірану: поглиблення кризи

Масова депортація афганських мігрантів з Ірану у 2025 році викликає серйозні соціально-психологічні наслідки як для депортованих, так і для приймаючих громад в Афганістані. З початку 2025 року понад 500 000 афганців було вислано з Ірану, що призвело до значного збільшення соціального тиску в і без того нестабільній країні. Одним із ключових аспектів є психологічний вплив на депортованих. Багато афганців, які роками жили в Ірані, стикаються з втратою домівок, роботи та соціальних зв'язків. Згідно з повідомленнями, 70% депортованих були вислані примусово, що посилює їхній стрес та тривогу. Серед депортованих близько 25% становлять діти, що робить їх особливо вразливими до психологічних травм. Повернення до Афганістану, де триває конфлікт і гуманітарна криза, лише погіршує їхній емоційний стан. Соціальна динаміка в Афганістані також зазнає змін через масові депортації. Збільшення кількості людей, які потребують допомоги, створює додатковий тиск на місцеві ресурси та інфраструктуру. Міжнародні організації, такі як IOM, повідомляють про переповнені табори для біженців та брак необхідної підтримки. Це може призвести до соціальної напруги між місцевими жителями та новоприбулими, особливо в регіонах з обмеженими ресурсами. Крім того, депортації впливають на соціальну структуру афганських родин. Згідно зі звітами, значна частина депортованих – це сім'ї, що призводить до розлучення родин та втрати підтримки. Жінки та дівчата, які повертаються до Афганістану, стикаються з особливими труднощами, оскільки вони опиняються в умовах, де їхні права обмежені, а доступ до освіти та роботи ускладнений. У відповідь на ці виклики, міжнародні організації та гуманітарні агентства закликають до збільшення підтримки та захисту депортованих афганців. Важливо забезпечити психологічну підтримку, доступ до освіти та можливості для працевлаштування, щоб допомогти цим людям відновити своє життя та інтегруватися в нові громади. Масова депортація з Ірану є не лише гуманітарною кризою, але й соціально-психологічною проблемою, яка потребує комплексного та скоординованого підходу для її вирішення.